ПАМ’ЯТКА: Кримінальна відповідальність за порушення військовослужбовцями окупаційних військ російської федерації прав цивільного населення України

На окупованих російською федерацією Українських територіях російські військовослужбовці вчиняють чимало кримінальних правопорушень, що посягають на різні права цивільного населення: на життя, здоров’я, волю, статеву свободу, власність тощо.

Постає питання про правову оцінку дій винуватих у порушенні військовослужбовцями окупаційних військ російської федерації прав цивільного українського населення.

1. Відповідальність за кримінальні правопорушення проти життя та здоров’я, волі та статевої свободи цивільного населення на окупованих територіях

В умовах війни кримінальні правопорушення проти життя та здоров’я, волі та статевої свободи цивільного населення оцінюються правоохоронними органами України крізь призму як національного кримінального права, так і міжнародного гуманітарного права. Все залежить від того, хто саме вчинив ці злочини.

1. Якщо такі злочини вчинені цивільними особами, то за загальним правилом в аспекті правової оцінки залишається чинним національне кримінальне законодавство (стаття 64 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни 1949 року). Українськими правоохоронцями такі злочини оцінюються таким чином.

У разі вчинення кримінальних правопорушень:

  • проти життя та здоров’я цивільного населення (вбивство, заподіяння тілесних ушкоджень, катування тощо) – за положеннями статей 115-145 «Кримінальні правопорушення проти життя та здоров’я особи» Кримінального кодексу України;

2. Якщо такі злочини вчинені військовослужбовцями окупаційних військ на окупованій території, потерпілі від цих злочинів підпадають під правову охорону Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни 1949 року, яка забороняє, зокрема, всі види вбивств, завдання каліцтва, жорстоке поводження й тортури цивільного населення (ч. 1 статті 3).

У разі вчинення кримінальних правопорушень проти життя та здоров’я, волі та статевої свободи за умови зв’язку з веденням воєнних дій (тероризування населення, вплив на населення, використання зброї, насильства як форми подолання опору і впливу на потерпілу особу з метою примусити її до насильницького статевого акту та ін.) такі діяння правоохоронцями оцінюються, як правило, як порушення законів та звичаїв війни (стаття 438 Кримінального кодексу України):

  • жорстоке поводження з військовополоненими або цивільним населенням;
  • вигнання цивільного населення для примусових робіт;
  • застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом;
  • інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
  • віддання наказу про вчинення таких дій

Такі дії караються позбавленням волі на строк від 8 до 12 років (ч. 1 ст. 438 КК України).

У випадку, якщо зазначені вище діяння поєднані з умисним вбивством, вони караються позбавленням волі на строк від 10 до 15 років або довічним позбавленням волі (ч.2 ст. 438 КК України).

Також аналізовані дії вчинені військовослужбовцями окупаційних військ на окупованій території можуть бути оцінені як насильство над населенням у районі воєнних дій (частина 1 статті 433 КК України).

2. Відповідальність за кримінальні правопорушення проти власності цивільного населення на окупованих територіях

1. Якщо кримінальні правопорушення проти власності цивільного населення на окупованих територіях вчинені цивільними особами, то за загальним правилом в аспекті правової оцінки залишається чинним національне кримінальне законодавство (стаття 64 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни 1949 року).

Українськими правоохоронцями такі правопорушення оцінюються як кримінальні правопорушення проти власності (крадіжка, грабіж, розбій, вимагання, шахрайство тощо) – – за положеннями статей 185-190 Кримінального кодексу України).

Слід зазначити, що вчинення цих кримінальних правопорушень в умовах воєнного стану буде вважатися обставиною, що обтяжує відповідальність (частини 4 відповідних статей КК України).

2. Якщо такі злочини вчинені військовослужбовцями окупаційних військ на окупованій території, потерпілі від цих злочинів підпадають під правову охорону інших статей Кримінального кодексу України:

1) статті 433 КК України «Насильство над населенням у районі воєнних дій», яка визнає караним:

  • протизаконне знищення майна, а також протизаконне відібрання майна під приводом воєнної необхідності, вчинювані щодо населення в районі воєнних дій (частина 1 ст. 433 КК України);
  • розбій, вчинюваний щодо населення в районі воєнних дій (частина 2 ст. 433 КК України);

2) статті 438 КК України «Порушення законів та звичаїв війни», яка визнає караним:

  • розграбування національних цінностей на окупованій території.

3. Куди звертатися цивільному населенню за захистом порушених прав на окупованих територіях?

Оскільки українські правоохоронці не можуть здійснювати розслідування на тимчасово окупованих територіях з об’єктивних причин, цивільному населенню звернутися до них у звичний спосіб вкрай складно. Просити про допомогу у незаконних окупаційних правоохоронних органів не рекомендовано, неефективно та навіть небезпечно, зважаючи на злочини окупантів щодо цивільного населення.

Наразі слід сконцентрувати зусилля на зборі доказів вчинення злочинів. Після звільнення тимчасово окупованих територій, українські правоохоронці обов’язково здійснюватимуть розслідування.

Наприклад, 23 травня 2022 р. Солом’янський районний суд м. Києва за вбивство українського цивільного Олександра Шеліпова засудив російського військового В. Шишимаріна за порушення законів і звичаїв війни (ч. 2 ст. 438 КК України) до довічного ув’язнення.

Станом на кінець квітня 2022 р. слідчі Національної поліції України розпочали понад 8000 кримінальних проваджень за фактами вчинення на території України злочинів військовослужбовцями збройних сил російської федерації та республіки білорусь.

Для захисту своїх прав цивільному населенню рекомендуємо використовувати наступні ресурси:

  • Щодо злочинів, пов’язаних зі збройним конфліктом або агресією рф проти України, – в Офіс Генерального прокурора для їх документування та подальшого використання, зокрема, в міжнародних судах:
  • через форму на сайті;
  • на телефонну лінію (цілодобово) за номером (096) 755-02-40 (можна звертатися й через Viber, WhatsApp, Telegram, Signal);
  • електронною поштою [email protected].

При направленні інформації за допомогою електронної пошти необхідно зазначати свої ПІБ та засоби зв’язку. Якщо є аудіо-, відео- та фотоматеріали – Офіс Генпрокурора просить направити їх за допомогою мобільних додатків або на електронну пошту.

  • Можна також повідомити безпосередньо на електронну адресу Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду, який збирає докази вчинення воєнних злочинів в Україні.
  • Офіційні чат-боти СБУ у Telegram:
  • інформацію про зрадників і колаборантів, які співпрацювали з окупантами, інтернет-агентів, які «зливають» ворогу важливу інформацію або поширюють у соцмережах контент на підтримку загарбників, можна надіслати на чат-бот @Traitor_Search_bot;
  • для збору інформації про мародерів, які розкрадають чуже майно під час війни, – на чат-бот @stop_marauder_ua_bot; ці дані будуть перевірені та розміщені на створеному СБУ сайті;
  • інформацію про позиції і техніку ворога продовжує приймати чат-бот @stop_russian_war_bot; її також можна передати через додаток Bachu: на платформі iOS, на платформі Android; через браузер.
  • Офіційний чат-бот у Telegram Уповноваженого Верховної ради України з прав людини для документування фактів порушення прав людини та міжнародного гуманітарного права @stop_ru_aggression_bot.
  • Щодо факту зникнення людей або факту мародерства можна залишити термінову заявку на сайті Херсонської міської ради.
  • Ви можете звернутися до об’єднання правозахисних організацій «Україна. П’ята ранку» ([email protected]), до складу якої увійшли 23 українських правозахисних організацій, серед яких й Українська Гельсінська спілка з прав людини, які збирають та документують воєнні злочини вчинені росією під час війни в Україні та надають юридичну допомогу.
  • Якщо вам вдалося покинути зону окупації, ви можете за потреби звертатися до судів. Це можна робити, зокрема, для врегулювання цивільних спорів. Проте спочатку варто перевірити зміну територіальної підсудності судів, що була змінена у зв’язку з неможливістю здійснювати правосуддя під час воєнного стану. Перевірити цю інформацію можна на сайті Верховного Суду.
  • Потерпілі від кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості, катування або жорстокого поводження під час воєнних дій чи збройного конфлікту можуть звернутися до системи надання безоплатної правової допомоги та отримати послуги з представництва інтересів в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами. Контакти можна знайти на сайті БПД.

Пам’ятку підготували
Олексій Горох, експерт Ініціативи «Право в умовах війни»,
та Анастасія Сівцова, студентка «Києво-Могилянської академії»

8.07.2022