Особливості використання торговельних марок в аспекті заборони терористичної символіки «Z», «V»

У цьому матеріалі експерти розкривають такі питання:

  • Поняття «символіки військового вторгнення РФ» та заборона її використання в Україні.
  • Торговельні марки як вид правомірного використання «Z», «V».
  • Поняття «Правомірного контексту».
  • Відповідальність за порушення правил використання «Z», «V».

Від початку повномасштабної російської агресії проти України у світовому інфопросторі спостерігається поширення латинських символів «Z» та «V». Першочергово ці символи використовувалися для тактичного маркування російської військової техніки, проте з часом вони стали невіддільною складовою російської пропаганди, спрямованої на виправдання та підтримку військового вторгнення в Україну.

З метою протидії поширенню цих символів ухвалено Закон України «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну» № 2265-IX від 22.05.2022 року (далі – Закон № 2265).

Поняття «символіки військового вторгнення РФ» та заборона її використання в Україні

Подібно до нацистської свастики та комуністичної символіки літери «Z» та «V» визнаються в Україні символами пропаганди тоталітарного режиму, використання яких заборонено.

З цього приводу Закон № 2265 визначає: «Символіка військового вторгнення російського неонацистського тоталітарного режиму в Україну – символіка, що включає: … латинські літери “Z”, “V”, що використовуються як символи вторгнення в Україну…» (п. 4 ч. 1 статті 1).

Використовувати латинські літери «Z» та «V» не можна:

  • окремо (без правомірного контексту або в контексті виправдання збройної агресії проти України чи інших воєнних дій);
  • шляхом заміни цими літерами кириличних літер «З», «С», «В», «Ф»;
  • шляхом заміни цими літерами інших літер в окремих словах з візуальним акцентом на цих літерах (п. 1 ч. 4 ст. 2 Закон № 2265).

Очевидно, що у свідомості як української, так і світової громадськості ключовими символами російської агресії залишаються літери Z та V, оскільки саме вони найбільш часто фігурують як на полі бою, так і в російських пропагандистських медіа (фрази: «Zа перемогу», «Сила V правді»).

У частині 5 статті 2 Закону № 2265-IX наводиться детальний перелік випадків, коли символи «Z» та «V» вважаються використаними, зокрема розміщення їх:

  • на будь-яких рекламних носіях (носії зовнішньої, внутрішньої реклами), транспортних засобах, друкованих матеріалах (плакатах, листівках тощо), одязі;
  • у місцях проведення масових заходів політичного, освітнього, релігійного, спортивного характеру, розважальних заходів та заходів для дітей;
  • в агітаційних матеріалах, крім матеріалів, спрямованих на агітацію проти збройної агресії рф проти України;
  • в рекламі на телебаченні, радіо, у мережі Інтернет;
  • у повідомленнях у соціальних мережах у мережі Інтернет;
  • у будь-яких творах (фільмах, передачах, відео блогах), інших матеріалах, створених після 24 лютого 2022 року.

Яким же чином ця заборона літер «Z» та «V» вплине на власників торговельних марок та які це матиме наслідки? Частково відповідь на це питання передбачена в законі.

Торговельні марки як вид правомірного використання «Z», «V»

Закон 2265-IX передбачає випадки правомірного використання (використання в правомірному контексті) знаків «Z» та «V». Одним із таких випадків є їх використання «…в торговельних марках, зареєстрованих в установленому законом порядку до 24 лютого 2022 року, які використовуються відповідно до законодавства про охорону прав на торговельні марки» (п. 3 ч. 6 статті 2).

На жаль, Закон № 2265 не розкриває поняття правомірного контексту використання «Z» та «V», не визначає критеріїв, за якими можна було б чітко визначати ознаки правомірного контексту.

Особливої гостроти ця проблема набуває, коли йдеться про правомірний контекст використання торговельної марки з символами «Z» та «V».

До прикладу, зображення «Z» та «V» на транспортних засобах, друкованих матеріалах (плакатах, листівках), одязі заборонене. Проте існує чимало компаній, які мають у складі своєї торговельної марки «Z» та «V», зображують їх на своїх транспортних засобах та рекламних матеріалах.

Чи цей контекст використання «Z» та «V» правомірний? Якщо так, то як його відмежувати від неправомірного контексту?

Саме з такою проблемою невизначеності зіткнулася міжнародна логістична компанія ZAMMLER, у логотипі якої міститься літера «Z» та вантажні автомобілі якої позначені цією літерою. З метою убезпечення від можливих негативних наслідків керівництво компанії прийняло рішення відмовитися від літери «Z» у своєму логотипі.

Відповідальність за порушення правил використання «Z», «V»

Закон № 2265 містить бланкетну норму, яка передбачає: «Винні у порушенні вимог цього Закону фізичні та (або) юридичні особи, посадові особи юридичних осіб, посадові особи органів державної влади, органів місцевого самоврядування несуть відповідальність відповідно до закону» (стаття 3).

Водночас ані в зазначеній нормі, ні в статті 4 «Прикінцеві положення» Закону № 2265 не конкретизовано, який саме закон встановлює відповідальність за порушення правил використання «Z», «V». Відповідних змін не внесено до Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Саме тому виникає невизначеність щодо відповідальності за порушення встановлених Законом № 2265 заборон, яка додатково посилюється відсутністю релевантної судової практики з цього питання.

Беручи до уваги масштаб агресії рф проти України, особливе значення символів «Z», «V» у російській пропаганді, слід виокремити діяння, спрямовані на порушення вимог Закону № 2265, в окремий склад злочину, або ж доповнити вже існуючі статті КК в якості кваліфікованого складу.

Попри ці недоліки, варто відзначити позитивний ефект Закону № 2265, положення якого спрямовані на жорстку боротьбу з російською пропагандою, що безумовно є одним з пріоритетних завдань для України в умовах війни.

                                                                             Підготували
Олексій Цельєв, експерт Центру дослідження верховенства права
Національного університету «Києво-Могилянська академія»,
та Юрій Демчишак, студент «Києво-Могилянської академії»

9.07.2022