Порядок оскарження відмови у перетині державного кордону

Як оскаржити відмову у перетині державного кордону

Оскарження рішення про відмову у перетині державного кордону згідно із Законом України «Про звернення громадян»

Читайте також: Відмова в перетині державного кордону України: що робити?

Куди подавати скаргу?

Громадянин, який не згодний з рішенням про відмову у перетині державного кордону, має право звернутися зі скаргою на це рішення до начальника органу охорону державного кордону, назва та адреса якого зазначені у рішенні.

Як подавати скаргу?

  • Громадянин може надіслати скаргу поштою або передати її до відповідного органу охорону державного кордону особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства.
  • Скаргу в інтересах громадянина за його уповноваженням, оформленим у встановленому законом порядку, може подати інша особа чи організація, яка здійснює правозахисну діяльність.
  • Скарга також може бути надіслана з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку.

Які вимоги до змісту скарги?

У скарзі мають бути зазначені:

  • прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання скаржника;
  • суть скарги, зокрема, зазначено про підставу для виїзду за кордон в період дії правового режиму воєнного стану в Україні та про те, які документи, що підтверджують підставу для виїзду за кордон, були надані громадянином під час здійснення прикордонного контролю;
  • вимога про скасування рішення про відмову у перетині державного кордону.

Письмова скарга повинна бути підписана скаржником із зазначенням дати.

В електронній скарзі слід зазначити електронну поштову адресу, на яку скаржнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші способи зв’язку з ним.

Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронної скарги не вимагається.

До скарги додається копія рішення про відмову у перетині державного кордону та копії документів, що підтверджують підставу для виїзду за кордон, які після розгляду скарги повертаються громадянину.

Зверніть увагу: скарга, оформлена без дотримання цих вимог, повертається скаржнику з відповідними роз’ясненнями не пізніше як через десять днів від дня її надходження.

Протягом якого терміну можна подати скаргу?

Скаргу на рішення про відмову у перетині державного кордону можна подавати до начальника органу охорону державного кордону протягом одного року з моменту його ухвалення рішення, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з ним.

Зверніть увагу: скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються. Пропущений з поважної причини строк може бути поновлений начальником органу охорону державного кордону, що розглядає скаргу.

Які права має громадянин під час розгляду його скарги?

Громадянин, який звернувся зі скаргою до начальника органу охорони державного кордону, має право:

  • особисто викласти аргументи начальнику органу охорони державного кордону, який перевіряв скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги;
  • знайомитися з матеріалами перевірки;
  • подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті начальником органу охорони державного кордону, який розглядає заяву чи скаргу;
  • бути присутнім при розгляді скарги;
  • користуватися послугами адвоката, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;
  • одержати письмову відповідь про результати розгляду скарги;
  • висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду скарги;
  • вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду скарги.

Який термін розгляду скарги?

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» скарга розглядається та вирішуються у термін не більше одного місяця від дня її надходження; скарги, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Якщо в місячний термін вирішити порушені у скарзі питання неможливо, встановлюється необхідний термін для її розгляду, про що повідомляється особі, яка подала скаргу. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у скарзі, не може перевищувати сорока п’яти днів.

На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого ч. 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» терміну.

Зверніть увагу: скарги громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Який результат розгляду скаргу?

За результатами розгляду скарги начальник органу охорону державного кордону приймає одне з трьох рішень:

  1. рішення про скасування рішення про відмову у перетині державного кордону;
  2. рішення про зміну рішення про відмову у перетині державного кордону;
  3. рішення про відмову у скасуванні рішення про відмову у перетині державного кордону.

Зверніть увагу: подання громадянином скарги на рішення про відмову йому у перетині державного кордону не позбавляє громадянина права звернутися до суду з позовом про визнання протиправним і скасування цього рішення відповідно до чинного законодавства.

Як оскаржити рішення про відмову у перетині державного кордону до суду?

До якого суду звертатися з позовом?

Справи про оскарження рішення про відмову у перетині державного кордону України розглядають адміністративні суди України (відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України)).

Предметна підсудність

Адміністративні справи про оскарження рішення про відмову у перетині державного кордону України підсудні окружним адміністративним судам (відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України).

Територіальна підсудність

Адміністративна справа з приводу оскарження рішення про відмову у перетині державного кордону України, яке прийняте стосовно конкретної фізичної особи, вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача (відповідно до ч. 1 ст. 25 КАС України).

Зверніть увагу: найменування окружного адміністративного суду можна дізнатися на сайті судової влади, обравши в категорії «Місцеві адміністративні суди» область місця проживання (перебування, знаходження) позивача або місцезнаходження відповідача.

Протягом якого строку можна звернутися з позовом до суду?

Звернутися до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в перетинанні державного кордону України можна протягом шести місяців з дня, коли позивач отримав відповідне рішення (відповідно до ст. 122 КАС України).

Як подати позов?

Позовна заява подається в письмовій формі до канцелярії суду або надсилається поштою на адресу суду. Адресу суду можна дізнатися на сайті судової влади.

Електронний позов можна подати, зареєструвавшись за посиланням.

Хто може подати позов?

Позовна заява подається позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (відповідно до ч. 2 ст. 160 КАС України).

Зверніть увагу: позов має бути підписаний особою, яка його подає. Відповідно до ч. 5 ст. 160 КАС України позов повертається позивачу, якщо позов не підписано або підписано особою, яка не має права його підписувати.

Які вимоги до змісту позову?

Відповідно до ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається:

  • найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
  • повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові – для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб – громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
  • зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, – якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням.
  • зміст позовних вимог;
  • виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
  • перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
  • обґрунтування порушення оскаржуваним рішенням прав, свобод, інтересів позивача;
  • власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Зверніть увагу: суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог до її змісту, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України).

Позивачем є громадянин, якому було відмовлено у перетині державного кордону України.

Відповідачем є орган охорони державного кордону Державної прикордонної служби України, службова особа якого прийняла рішення про відмову у перетині державного кордону України.

Обставинами справи є короткий виклад того, що сталося. У випадку відмови у перетині державного кордону необхідно зазначити, хто й коли ухвалив оскаржуване рішення.

Позовною вимогою є прохання до суду визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у перетині державного кордону України.

Обґрунтуванням позовних вимог є посилання на те, що відповідач прийняв оскаржуване рішення попри те, що позивач надав на паспортний контроль документи, що підтверджують підставу для виїзду за кордон. Відтак, рішення позивача є протиправним, призвело до порушення права позивача вільно залишити територію України, тому має бути скасоване судом.

Які документи необхідно додати до позову?

До позовної заяви додаються (відповідно до ст. 162 КАС України):

  • копія оскаржуваного рішення;
  • докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (документи, що підтверджують (надають) підставу для виїзду за кордон, які були пред’явлені позивачем на паспортний контроль, або їх копії);
  • документ, що підтверджує повноваження представника у випадку, якщо позов подає представник позивача;
  • документ про сплату судового збору у встановлених порядку й розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
  • копії позову, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.

Зверніть увагу: відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України суд,встановивши, що до позову не були додані зазначені документи, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Як сплатити судовий збір?

Реквізити суду можна знайти на сайті судової влади у розділі «Судовий збір». Для цього необхідно ввести найменування суду у графу пошуку. Після цього відкриється сторінка на сайті суду, на якій будуть показані реквізити, за якими можна сплатити судовий збір у будь-якому банку. На цій же сторінці доступна можливість сплатити судовий збір онлайн, використовуючи систему онлайн-банкінгу.

Зверніть увагу: необхідно зберегти квитанцію судового збору для того, щоб додати її до позову.

Як визначити суму судового збору?

Вимога про визнання протиправним і скасування рішення про відмову у перетинанні державного кордону є немайновою вимогою. Оскільки позов подає фізична особа, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу за одну немайнову вимогу.

Натиснувши на відповідний пункт таблиці для розрахунку судового збору на сторінці сайту суду, де зазначені реквізити суду, можна розраховувати суму судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 1 січня 2022 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2481 гривня.

Відтак суму судового збору за подання фізичною особою позову про визнання протиправним і скасування рішення про відмову у перетинанні державного кордону складає 992 грн 40 копійок (2481×0,4).

Який строк розгляду справи судом?

Протягом п’яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви суддя вирішує питання про відкриття провадження в адміністративній справі (відповідно до ч. 8 ст. 171 КАС України).

Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі (відповідно до ч. 8 ст. 258 КАС України).

Який результат розгляду справи судом?

При вирішенні справи по суті суд ухвалює одне з двох рішень:

  1. про задоволення позову про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України;
  2. про відмову у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України.

Зверніть увагу: відповідно до ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 295 КАС України рішення суду набирає законної сили після спливу тридцяти днів з дня його проголошення, якщо протягом цього строку учасники справи не подали апеляційну скаргу на це рішення.

Підготували
Юрій Іщенко, експерт Центру дослідження верховенства права Національного університету «Києво-Могилянська академія»,
та Руслана Титова, студентка «Києво-Могилянської академії»

16.07.2022