Усиновлення під час воєнного стану: що змінилося?

Усиновлення під час воєнного стану: що змінилося?

За час дії воєнного стану на території України до «Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 905, були внесені зміни та доповнення.

Деякі зі змін стосуються виправлення лінгвістичних помилок та застосування належної юридичної термінології, але багато нововведень є суттєвими та впливають на процедуру усиновлення.

1. Використання Єдиного державного вебпорталу електронних послуг

У 2022 році громадяни, які виявили бажання усиновити дитину, можуть подавати заяви, документи, взаємодіяти з органами у справах дітей, застосовуючи електронні засоби зв’язку та Єдиний державний вебпортал електронних послуг, якщо такі особи пройшли електронну ідентифікацію та автентифікацію з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, кваліфікованого електронного підпису або інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначного встановити особу.

В електронному вигляді можна зробити наступне:

1) отримати консультацію щодо процедури усиновлення, під час якої заявником роз’яснюється сама процедура, її правові наслідки, права та обов’язки усиновлювачів, порядок здійснення нагляду органами у справах дітей та контролю за цільовим використанням допомоги при усиновленні;

2) подати заяву про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі та заяву про зняття з обліку;

3) подавати заяви про продовження строку дії висновку про можливість бути усиновлювачами та інших документів, які мають строк дії;

4) надавати органам у справах дітей згоду чи відмову в ознайомленні з інформацією про дитину, подавати заяву про особисте ознайомлення з інформацією про дитину;

5) подавати органам у справах дітей інші відомості та отримувати документи та інформацію від таких органів.

2. Подання заяви про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі – п. 22 Порядку № 905

Громадяни України, які бажають усиновити дитину, мають звернутися із заявою про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі до служби у справах дітей районної, районної у містах Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради за місцем проживання.

Заява може бути подана в паперовій формі під час особистого прийому або в електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг та інтегровані з ним інформаційні системи Мінсоцполітики, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Вона має містити адресу проживання заявника, дані паспорта, номер телефону та адресу електронної пошти.

За новою редакцією Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей разом із заявою подаються такі документи:

  • копія документа, що посвідчує особу;
  • за новою редакцією потрібно подавати копію реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків або інформацію про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (з релігійних переконань) (за наявності);
  • також за нововведеннями потрібно подавати копію документа, де зазначено унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
  • довідка про заробітну плату за останніх шість місяців або довідка про подану декларацію про майновий стан і доходи за попередній календарний рік. За новою процедурою можна подавати на заміну цих документів відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків. Якщо усиновлювачами є подружжя, то ці документи може подати один з них, а саме той, хто має постійний дохід;
  • копія свідоцтва про шлюб, або в новій редакції допускається подання витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб (для осіб, які перебувають у шлюбі);
  • висновок про стан здоров’я кожного заявника;
  • довідка про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана територіальним центром з надання сервісних послуг МВС;
  • копія документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням;
  • згода другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення одним із подружжя), якщо інше не передбачено законодавством, справжність підпису на якій засвідчено нотаріально.

При поданні заяви вже не вимагається надання довідки про проходження курсу підготовки з питань виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, з рекомендаціями щодо кількості, віку та стану здоров’я дітей, яких може усиновити заявник, за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

Але було розширено перелік документів, що підлягають засвідченню працівником служби у справах дітей, який приймає документи:

  • копія документа, що посвідчує особу;
  • копія реєстраційного номера облікової картки платника податків;
  • копія документа, де зазначено унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;
  • копія свідоцтва про шлюб або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб;
  • копія документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.

3. Подання документів в електронній формі – п. 22-1 Порядку № 905

У 2022 році Порядок провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей було доповнено пунктом 22-1, який регулює подання заяви про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі в електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг у разі, коли громадяни, що виявили бажання усиновити дитину, пройшли електронну ідентифікацію та автентифікацію з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, кваліфікованого електронного підпису або інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначного встановлення особи.

Основні положення:

1) Обов’язкові додатки до заяви: а) реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); б) документ, де зазначено унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності); в) довідка про заробітну плату або інші документи, що свідчать про доходи, передбачені Порядком; г) документи, що підтверджують шлюб (свідоцтво або витяг); д) довідка про судимість; е) документ, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.

Ці документи можуть бути надіслані, як скановані копії, або передані в електронній формі шляхом інформаційної взаємодії з відповідними базами даних, державними реєстрами та інформаційними системами в особистому кабінеті заявника на Єдиному державному вебпорталі електронних послуг.

2) Одружені заявники подають одну заяву на двох, але документи для кожного окремо.

3) Про згоду другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення дитини одним із подружжя) зазначається в заяві, скановані копії висновку про стан здоров’я та довідки про наявність чи відсутність судимості другого з подружжя додаються до заяви, про що в ній робиться відмітка.

4) На електронну заяву та скановані копії накладається кваліфікований електронний підпис заявника, а також кваліфікований електронний підпис другого з подружжя, якщо заявник перебуває в шлюбі.

5) Копія документу, що посвідчує особу, та оригінали інших документів передаються працівнику служби у справах дітей під час обстеженні житлово-побутових умов.

За результатами реєстрації заяви громадянину надсилаються реєстраційні реквізити та акт про ознайомлення заявників з порядком та умовами усиновлення.

4. Зміни у строках

Деякі строки, передбачені Порядком провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, було скорочено, що пов’язано з можливістю електронної взаємодії з органами у справах дітей.

ДіяБулоСтало
Перевірка документів службою у справах дітей10 днів після дня надходження5 днів після дня надходження
Інформування усиновлювачів про дитину, взяту на місцевий облікПротягом трьох днів після взяття на облікНа наступний день після взяття на облік
Надання згоди на ознайомлення з інформацією про дитинуДва робочі дні з дати повідомленняОдин робочий день з дати повідомлення
Звернення до органу у справах дітей з метою особистого ознайомлення з інформацією про дитинуПротягом двох робочих днів з дати повідомленняПротягом одного робочого дня з дати повідомлення
Повідомити орган у справах дітей про бажання особисто ознайомитись з інформацією про дитину, яка може бути усиновлена заявникомПротягом трьох робочих днів з дати повідомленняПротягом одного робочого дня з дати повідомлення
Ознайомлення з інформацією про дитину, яка може бути усиновлена заявникомПротягом двох робочих днів з дати повідомлення про дитинуПротягом одного робочого дня з дати повідомлення про дитину

5. Перевірка документів та усиновлювачів

Перевірка документів здійснюється протягом 5 робочих днів після їх надходження.

Документи які надійшли з електронною заявою шляхом інформаційної взаємодії з відповідними базами даних, державними реєстрами та інформаційними системами в особистому кабінеті заявника на Єдиному державному вебпорталі електронних послуг, перевірці не підлягають.

Скановані копії документів, які надійшли разом з електронною заявою, перевіряються під час обстеження житлово-побутових умов заявника або заявників.

Під час такого обстеження заявник має передати службі у справах дітей згоду другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення одним із подружжя), справжність підпису на якій засвідчено нотаріально.

У новій редакції Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей було диференційовано дії служби у справах дітей щодо різних категорій усиновителів.

Для заявників, які є родичами дитини, її опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями (про що робиться відмітка у заяві), протягом 5 днів після перевірки документів служба у справах дітей:

1) проводить обстеження житлово-побутових умов заявників, за результатами якого складає акт;

2) з’ясовують мотиви усиновлення, ставлення до виховання дітей. Якщо усиновлення здійснюється одним із подружжя, з’ясовуються причини, за яких другий з подружжя не бажає бути усиновлювачем, та його ставлення до намірів дружини (чоловіка) усиновити дитину;

3) розглядає питання про можливість заявників бути усиновлювачами та готує відповідний висновок.

Якщо висновок позитивний, служба у справах дітей вносить дані про заявника до Книги обліку кандидатів в усиновлювачі.

Для заявників, які не є родичами дитини, її опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, служба у справах дітей протягом п’яти робочих днів після проведення перевірки документів:

1) проводить обстеження житлово-побутових умов заявників, за результатами якого складає акт;

2) проводить бесіду з заявниками, з’ясовує мотиви усиновлення, ставлення до виховання дітей. Якщо усиновлення здійснюється одним із подружжя, з’ясовуються причини, за яких другий з подружжя не бажає бути усиновлювачем, та його ставлення до намірів дружини (чоловіка) усиновити дитину;

3) подає до обласного, Київського міського центру соціальних служб електронний запит щодо проходження заявником курсу підготовки з питань виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Центр протягом 3 днів інформує службу, а служба заявника про можливість проходження курсу та надає направлення на його проходження.

Після отримання довідки про проходження навчання служба у справах дітей протягом 5 днів готує висновок про можливість бути усиновлювачем. Якщо висновок позитивний, то відомості про заявника вносяться до Книги обліку кандидатів в усиновлювачів.

6. Зняття з обліку

У зв’язку з запровадження системи електронного документаційного обміну кандидат в усиновлювачі знімається з обліку у разі подання ним заяви про зняття з обліку в паперовій або електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг (із накладенням на неї свого кваліфікованого електронного підпису).

Особова справа кандидатів в усиновлювачі, які були зняті з обліку з цієї підстави, зберігається службою у справах дітей за місцем обліку кандидатів в усиновлювачі протягом року, після чого знищується, про що складається акт.

7. Переміщення за межі України усиновленої дитини

У 2022 році Порядок провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей було доповнено пунктом 82-2, який регулює тимчасове переміщення дитини за межі України під час введення на території України надзвичайного або воєнного стану.

Усиновлювачі зобов’язані забрати дитину в присутності посадової особи консульської установи України після пред’явлення:

  • копії рішення суду про усиновлення та документів, що посвідчують особу усиновлювачів;
  • письмового погодження Національної соціальної сервісної служби України (центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення, захисту прав дітей, здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та за дотриманням прав дітей; офіційний сайт: https://nssu.gov.ua), узгодженого зі службою у справах дітей, яка готувала висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини, або у разі, коли у такої служби у справах дітей відсутні технічні можливості внаслідок бойових дій виконувати свої повноваження, – зі службою у справах дітей обласної, Київської міської військової адміністрації за місцем взяття дитини на місцевий облік. Письмове погодження надається Нацсоцслужбою за зверненням усиновлювачів протягом трьох робочих днів з дня його надходження;
  • зобов’язання усиновлювачів, справжність підпису на якому засвідчено нотаріально, адресованого консульській установі України в державі тимчасового перебування (евакуації) дитини, щодо забезпечення взяття дитини на консульський облік в такій державі протягом семи робочих днів після передання їм дитини, в іншій іноземній державі (із зазначенням держави та обґрунтування необхідності тимчасового переміщення до неї) – протягом семи робочих днів після переїзду, у разі, коли усиновлювачі з дитиною планують повернення в Україну після припинення чи скасування надзвичайного або воєнного стану, із наданням його копії Нацсоцслужбі (для громадян України, які постійно проживають на території України);
  • нотаріально засвідчене зобов’язання заявника (у двох примірниках), адресоване Нацсоцслужбі та консульській установі чи дипломатичному представництву України (для іноземців та громадян України які проживають за кордоном), щодо забезпечення:
    • взяття дитини на облік у відповідній консульській установі чи дипломатичному представництві України протягом місяця після її в’їзду до країни проживання;
    • права усиновленої дитини зберігати громадянство України до досягнення нею 18 років;
    • подання консульській установі чи дипломатичному представництву України не менш як один раз на рік протягом перших трьох років після усиновлення та надалі один раз на три роки до досягнення дитиною 18 років звіту про умови проживання та стан здоров’я усиновленої дитини;
    • надання можливості представникові консульської установи чи дипломатичного представництва України спілкуватися з дитиною;
    • повідомлення консульській установі чи дипломатичному представництву України про зміну місця проживання усиновленої дитини;
    • повідомлення протягом 20 робочих днів консульській установі чи дипломатичному представництву України про передачу на виховання усиновленої дитини іншим іноземцям, закладам для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також про відібрання дитини правоохоронними органами та органами соціальної опіки;
    • повідомлення не пізніше ніж через три дні консульській установі чи дипломатичному представництву України про випадки порушення прав і законних інтересів усиновленої дитини, а також про нещасні випадки з усиновленою дитиною та її смерть.

За фактом передання дитини складається акт про передання усиновленої дитини у трьох примірниках. Один з примірників залишається в консульській установі України в державі тимчасового переміщення (евакуації) дитини, другий – протягом одного робочого дня передається Нацсоцслужбі, третій – невідкладно усиновлювачам.

Підготували
Юрій Іщенко, експерт Центру дослідження верховенства права
Національного університету «Києво-Могилянська академія»,
та Наталія Марченко, студентка «Києво-Могилянської академії»

18.08.2022