17 червня 2022 року Європейська комісія рекомендувала надати Україні статус кандидата на членство у ЄС.
У своїх рекомендаціях Європейська комісія звернула увагу на те, що Україні потрібно ухвалити та запровадити законодавство щодо процедури відбору суддів Конституційного Суду України, включаючи процес попереднього відбору на основі оцінки їх доброчесності та професійних навичок, відповідно до рекомендацій Європейської комісії «За демократію через право» (Венеційської комісії).
12 серпня 2022 року у Верховній Раді України було зареєстровано такі законопроєкти:
- про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України на конкурсних засадах (реєстр. № 7662);
- про внесення зміни до статті 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо уточнення повноважень з’їзду суддів України (реєстр. № 7663).
Обидва законопроєкти були ухвалені Парламентом у першому читанні 6 вересня 2022 р.
Законопроєкт № 7662 передбачає внесення численних змін до Регламенту Верховної Ради України, а також до законів «Про запобігання корупції», «Про Конституційний Суд України», «Про забезпечення функціонування української мови як державної» щодо порядку відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України на конкурсних засадах.
Законопроєкт № 7663 передбачає технічне узгодження змісту статті 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» із запропонованими змінами до Закону України «Про Конституційний Суд України».
У Пояснювальній записці до законопроєкту № 7662 містяться відсилання до вищезгаданих рекомендацій Європейської комісії та Венеційської комісії щодо конкурсного відбору суддів Конституційного Суду України, а також акцентується увага на тому, що удосконалення конкурсного відбору кандидатур на посаду суддів Конституційного Суду України є актуальним та важливим питанням.
На сьогодні це перший і поки що єдиний законопроєкт, присвячений питанню конкурсного відбору суддів Конституційного Суду України, який внесений до Верховної Ради України та ухвалений у першому читанні.
Спробуємо розібратися, чи законопроєкт № 7662 дійсно пропонує ефективний та послідовний відбір кандидатур на посаду судді Конституційного Суду на конкурсних засадах?
Основною новацією законопроєкту № 7662 є залучення до процедури відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України нового спеціального органу – Дорадчої групи експертів, яка утворюється з метою сприяння органам, що призначають суддів Конституційного Суду, в оцінці моральних якостей і рівня компетентності у сфері права кандидатів на посаду судді Конституційного Суду.
Дорадча група утворюється у складі шести осіб, за пропозиціями Президента України, Верховної Ради України, з’їзду суддів України, Венеційської комісії, а також міжнародних та іноземних організацій, які відповідно до міжнародних або міждержавних угод протягом останніх п’яти років надають Україні міжнародну технічну допомогу у сфері конституційної реформи та/або верховенства права, та/або захисту прав людини, та/або запобігання і протидії корупції.
Проте роль Дорадчої групи у процесі конкурсного відбору суддів Конституційного Суду відповідно до логіки законопроєкту є доволі неоднозначною:
- Дорадча група не відіграє основну роль в оцінці моральних та професійних якостей кандидатів на посади суддів Конституційного Суду, оскільки основна роль у цьому процесі все ще зберігається за субʼєктами призначення;
- Дорадча група не відіграє жодної ролі у конкурсному відборі суддів Конституційного Суду України, які призначаються за квотою Президента України, і долучається лише до відбору суддів, які призначаються за квотою Парламенту та зʼїзду суддів;
- законопроєкт фактично закріплює необхідність проведення реального та обовʼязкового конкурсного відбору суддів Конституційного Суду, які призначаються за квотою Президента України (але без залучення Дорадчої групи). Крім того, вимоги до членів конкурсної комісії, яка створюється Президентом, є набагато меншими, ніж вимоги до членів Дорадчою групи (фактично законопроєктом пропонується така «формула»: склад конкурсної комісії, створеної Президентом України, формується з числа правників з визнаним рівнем компетентності, які не беруть участі в конкурсному відборі на посаду судді Конституційного Суду);
- на практиці можуть виникнути серйозні проблеми з формуванням Дорадчої групи експертів у той спосіб, який передбачений законопроєктом, оскільки пропонується долучати до складу Дорадчої групи осіб, визначених міжнародними організаціями – субʼєктами, які не підпадають під дію законодавства України та які не володіють кадровими (номінаційними) повноваженнями. Зокрема, ГНЕУ Апарату Верховної Ради України звертало увагу на те, що з відповідних приписів законопроєкту незрозуміло, (1) за якими критеріями будуть обиратись два представники міжнародних та іноземних організацій до складу Дорадчої групи у випадку, коли Міністерство закордонних справ України отримає рішення більше, ніж двох міжнародних або іноземних організацій щодо включення осіб до складу Дорадчої групи, а також (2) яким чином перевірятимуться на відповідність вимогам закону (наприклад, щодо дієздатності чи судимості) претенденти на членство в Дорадчій групі експертів з боку міжнародних та іноземних організацій. (див. Висновок ГНЕУ).
Отже, законопроєкт № 7662 не запроваджує повноцінного та обʼєктивного відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду на конкурсних засадах, а навпаки пропонує половинчасту та суперечливу реформу.
Для того, щоб повноцінно виконати рекомендації Венеційської комісії, а також Європейської комісії щодо запровадження конкурсної процедури відбору суддів Конституційного Суду України, необхідно суттєво доопрацювати цей законопроєкт, зокрема:
- передбачити запровадження єдиної процедури конкурсного відбору для всіх кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, незалежно від суб’єкта призначення;
- визначити засади організації та діяльності повноцінної єдиної конкурсної комісії, яка своєю чергою відіграватиме основну роль в оцінці моральних та професійних якостей кандидатів на посади суддів Конституційного Суду.
Матеріал підготував Олександр Марусяк,
експерт Центру політико-правових реформ
