Звернення та запит на інформацію: які відмінності?

Право на звернення та право на інформацію є окремими конституційними правами особи й мають різну юридичну природу. Цим, зокрема, пояснюється те, що порядок реалізації цих прав регулюється двома законами.

Звернення по суті є запитом чи проханням, яке потребує вчинення певних дій. Наприклад, визнати чи підтвердити юридичний статус, поновити порушене право, притягти порушника до відповідальності, надати роз’яснення тощо. Звернення розглядаються відповідно до Закону України «Про звернення громадян». Унаслідок їхнього розгляду при наданні відповіді на звернення може створюватися нова інформація.

Суть запиту на інформацію зводиться до прохання надати інформацію, якою володіє розпорядник. Закон України «Про доступ до публічної інформації» надає право доступу до вже існуючої інформації (документів) і не вимагає створення у відповідь на запит нової інформації (зокрема, шляхом проведення аналітичної роботи). Винятком є ситуація, коли розпорядник не володіє, але повинен був би володіти певною інформацією.


Звернення громадян (Закон України «Про звернення громадян»)Запит на інформацію (Закон України «Про доступ до публічної інформації»)
Визначення    понять– пропозиції;
– зауваження;
– заява;
– клопотання;
– скарга.

Потребує вчинення певних дій (може створюватись нова інформація).
– прохання надати публічну інформацію, що знаходиться у володінні розпорядника
інформації;

– не потребує узагальнення, аналітичної обробки даних або створення їх в інший спосіб.
Суб’єкти– громадяни України;
– особи, які не є громадянами України, але законно знаходяться на її території.
Запитувачі інформації – фізичні, юридичні особи, об’єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб’єктів владних повноважень.

Розпорядники інформації:
– суб’єкти, визначені у ст. 13 Закону;
– структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.
Форма документа– усна;
– письмова.
– усна;
– письмова;
– інша форма на вибір запитувача (поштою, факсом, телефоном, ел. поштою).
Письмовий запит подається в довільній формі.
Реквізити та зміст  документаПрізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина.
– викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи
скарги, прохання чи вимоги;
– підпис і дата.
Ім’я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку, якщо такий є;
– загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
– підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Строкине більше одного місяця від дня надходження;
не пізніше 15 днів від дня їхнього отримання, які не потребують додаткового вивчення, — невідкладно.
не більше 45 днів, якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо. На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
– відповідь на запит надається не пізніше 5 робочих днів з моменту його отримання;
– у виняткових випадках (частини 2, 3 ст. 20 Закону) відповідь на запит надається не пізніше 48 годин з дня його отримання;
– строк розгляду запиту може бути продовжено з 5 до 20 робочих днів, якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних.
Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача у письмовій формі не пізніше 5 робочих днів з дня отримання запиту.
ПлатаПлата за відповідь на звернення не стягується.Інформація на запит надається безкоштовно. Якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, відшкодовуються фактичні витрати на копіювання та друк.
При наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується.
ОскарженняДо рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:
– порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);
– створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;
– незаконно покладено  на громадянина які-небудь обов’язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Мінветеранів нагадує, що звернення та запити на інформацію можна подавати:

  • поштою на адресу Міністерства – 01001, м. Київ, провулок Музейний 12;
  • особисто в скриньку для повідомлень на першому поверсі в приміщенні Мінветеранів за вищезазначеною адресою;
  • електронною поштою на email: [email protected] – для звернень громадян, [email protected] – для запитів на інформацію.

Також запити на інформацію можна подавати телефоном – 063 035 40 92 або через форму для подання запиту на отримання інформації, яка розміщена на вебсайті Мінветеранів.

Зверніть увагу: дублювати своє звернення чи запит та надсилати його різними шляхами не потрібно!

Усі звернення та запити на інформацію незалежно від способу подачі (електронною, звичайною поштою та усно телефоном) опрацьовуються однаково, відповідно до чинного законодавства.

Джерело: Міністерство у справах ветеранів України

4.01.2023