Особливості затримання особи в умовах воєнного стану

Особливості затримання особи в умовах воєнного стану

У цьому документі експерти розкривають такі питання:

  • Які види затримання існують? 
  • Хто і на який строк може затримати особу?
  • Чи збільшився строк затримання без рішення суду?
  • Чи застосовується «адміністративне» затримання?
  • Чи має особа право на адвоката в умовах війни?

Що рекомендують експерти Ініціативи «Право в умовах війни»

Порядок затримання в умовах воєнного стану залишається звичайним – у разі наявності підозри у вчиненні кримінального або адміністративного правопорушення.

Строк затримання збільшено до 9 діб. При цьому протягом 72-х годин з моменту затримання особа має бути повідомлена про підозру. В іншому разі – звільнена.

Якщо суд не функціонує – прокурор має право застосовувати запобіжний захід у виді тримання під вартою. Наприклад, в районі бойових дій чи прилеглих до них територій.

Затримувати особу, як і в мирний час, можуть уповноважені службові особи правоохоронних органів. Водночас цивільні особи мають право затримати будь-яку особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, «до прибуття правоохоронців».

Право на захист в умовах воєнного стану не обмежується. Тож особа має право скористатися допомогою захисника (адвоката). Безоплатна правова допомога продовжує функціонувати за обʼєктивної можливості.

Правове обґрунтування

1. В умовах воєнного стану зберігаються звичайні підстави для затримання осіб за підозрою у вчиненні кримінального (ст. 208 КПК України) та адміністративного правопорушення (ст. 261 КУпАП). Те саме стосується квазі-затримання з інших підстав – наприклад, полишення психіатричного закладу у разі проходження примусового лікування чи процедура «поліцейського піклування» стосовно дітей до 16 років, які залишилися без нагляду батьків (ст. 41 Закону України «Про Національну поліцію»). 

«Додаткових», «особливих» чи «спеціальних» порядків затримання в умовах воєнного стану не існує.

2. Водночас, суттєво змінено Розділ ІХ-1 «Особливий режим досудового розслідування, судового розгляду в умовах воєнного стану» КПК України (зміни внесено Законом № 2201-ІХ від 14.04.2022 р., який набрав чинності – 01.05.2022 р.).

По-перше, строк затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення без ухвали слідчого судді, суду збільшився з 72-х годин до 216-ти (9 діб)

Протягом 24 годин з моменту затримання (а у разі обʼєктивної неможливості – не пізніше 72-х годин) особі має бути повідомлено про підозру. Не пізніше 216 годин з моменту затримання – вона має постати перед слідчим суддею, судом, керівником органу прокуратури (у випадках визначених  п. 2 ч. 1 ст. 615 КПК України) для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу. Якщо цих умов не дотримано – особа має бути звільнена. 

По-друге, розширені підстави для затримання

Якщо раніше затримання без ухвали слідчого судді, суду (в порядку ст. 208 КПК України) було можливе лише під час вчинення злочину (на місці його вчинення) або одразу після нього, зокрема під час безперервного переслідування, то в умовах воєнного стану можна затримати особу у разі, якщо «виникли обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину» (п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України). 

По-третє, якщо йдеться про район бойових дій чи прилеглі території, де з обʼєктивних причин не функціонують суди, то прокурор має право взяти особу під варту у разі підозри у вчиненні злочинів, визначених п. 2 ч. 1 ст. 615 КПК України. 

У такому разі строки затримання залишаються незмінними, проте запобіжний захід застосовує не слідчий суддя, суд, а прокурор.

3. Стосовно субʼєкта здійснення затримання, то він залишається незмінним – будь-яка уповноважена службова особа.

Хоча цей перелік і не визначено, однак судова практика під уповноваженою службовою особою розуміє будь-якого службовця правоохоронних органів (насамперед «атестованого та уніформованого»). Зважаючи на те, що значна кількість затримань відбувається за підозрою у вчиненні диверсії та інших злочинів проти національної безпеки, то це можуть бути й контррозвідувальні підрозділи СБУ та інші неуніформовані уповноважені службові особи.

4. В умовах воєнного стану затримання неуповноваженою службовою особою – «громадське затримання» (в порядку ст. 207 КПК України) – не зазнало змін

Будь-яка цивільна особа може затримати іншу у разі, якщо є підстави вважати, що вона вчиняє або щойно вчинила кримінальне правопорушення. Строк такого затримання невизначений, проте на особу покладається обовʼязок негайно повідомити уповноважені органи про затримання (найоптимальніше – на гарячу лінію «102»). 

Водночас застосування сили (за винятком необхідної пропорційної сили, якщо особа чинить опір), проведення «допитів», запис відеороликів, глузування тощо – забороняється.

5. Тимчасово, на період дії воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини й громадянина, передбачені статтями 30 – 34, 38, 39, 41 – 44, 53 Конституції України. 

Право на захист, передбачене ст. 55 Конституції України, в умовах війни не обмежується: будь-яка затримана особа може скористатися послугами захисника (адвоката). 

До того ж в Україні продовжує функціонувати безоплатна вторинна правова допомога, крім випадків, де неможливо видати доручення адвокату та забезпечити його участь в процесі з обʼєктивних причин. Насамперед отримати безоплатну правову допомогу можна за єдиним телефонним номером 0 800 213 103 (дзвінки безкоштовні у межах України).

18.05.2022