В умовах війни дуже важливо підтримувати економіку країни, адже велику роль для перемоги відіграє сильний економічний тил. Тому для переказу коштів та розрахунків між фізичними та юридичними особами необхідно забезпечити умови, які наближені до розрахунків у мирний час.
Водночас в умовах воєнного стану виникає потреба встановити на законодавчому рівні певні обмеження для розрахункових операцій.
Такі обмеження повинні бути системними та спрямовуватися на двох суб’єктів – «внутрішні» (банки, юридичні особи та фінансові установи) та «зовнішні» (всі користувачі платіжних систем, тобто фізичні особи, громадяни України, біженці, ВПО та інші).
З першого дня воєнного стану Національний банк України оприлюднив постанову № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова НБУ). За період воєнного стану в цю постанову внесено чимало змін.
Згідно з Постановою НБУ:
- банки забезпечують роботу відділень у безперебійному режимі в умовах відсутності загрози життю та здоров’ю населення, а отже, клієнт банку має право розраховувати на те, що він може отримати допомогу у відділенні банку, а у разі відмови – звертатися на гарячу лінію;
- безготівкові розрахунки здійснюються без обмежень;
- платежі Уряду України здійснюються без обмежень, згідно із законодавством про особливий період;
- призупинено роботу валютного ринку України, крім, зокрема, операцій з продажу іноземної валюти клієнтами, а також – купівлі клієнтами фізичними особами іноземної валюти в готівковій формі;
- обмежено зняття готівки з рахунку клієнта в обсязі 100 тис. грн на день (не враховуючи виплати заробітної плати та соціальних виплат), крім підприємств та установ, що забезпечують виконання мобілізаційних планів (завдань), Уряду та окремих дозволів Національного банку без нарахування та зняття комісій;
- заборонено видачу готівкових коштів з рахунків клієнтів в іноземній валюті, крім підприємств та установ, що забезпечують виконання мобілізаційних планів (завдань), Уряду та окремих дозволів Національного банку;
- введено мораторій на здійснення транскордонних валютних платежів (крім підприємств та установ, що забезпечують виконання мобілізаційних планів (завдань) та Уряду, окремих дозволів НБУ);
- зупинено здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів держави, що здійснила збройну агресію проти України;
- банкам – емітентам електронних грошей призупинено здійснення випуску електронних грошей, поповнення електронних гаманців електронними грошима, розповсюдження електронних грошей.
Операції «квазікеш» та між фізичними особами обмежуються сумою у розмірі 100 000 грн (або еквіваленту в іноземній валюті) на місяць для запобігання відтоку коштів за кордон.
Це обмеження застосовується до:
- переказу коштів на рахунки фізичних осіб за кордоном з використанням реквізитів платіжних карток платника та отримувача (P2P-перекази);
- здійснення операцій з використанням платіжних карток для придбання активів, які безпосередньо конвертуються (обмінюються) на грошові кошти та належать до операцій «квазікеш»: поповнення електронних гаманців, брокерських або форекс-рахунків, оплата дорожніх чеків, купівля віртуальних активів та подібні цілі.
Важливе оновлення відбулося 21 травня: НБУ скасував обмеження на курс продажу валют, назвавши це «поліпшенням умов роботи валютного ринку». Раніше банки не могли відхилятися від офіційного курсу більш як на 10%. Відтепер курс конвертації валюти для тих, хто за кордоном, наблизиться до курсу, за яким купують готівкову валюту ті, хто лишився в Україні.
Водночас з 21 травня Нацбанк тимчасово зменшив щомісячний ліміт на зняття за кордоном готівки з гривневих рахунків, відкритих в українських банках, до 50 тис. грн в еквіваленті зі 100 тис. грн, як до цього.
При цьому українці й надалі можуть знімати за кордоном готівку з валютних рахунків, відкритих в українських банках, у межах щоденного ліміту в 100 тис. грн.
Що відбувається з електронними грошима під час воєнного стану?
Відповідно до Постанови НБУ від 24.02.22 р. банки-емітенти електронних грошей призупинили здійснення випуску електронних грошей, поповнення електронних гаманців електронними грошима, розповсюдження електронних грошей. Отже, наразі операції з електронними грошима призупинені.
Чи існують якісь обмеження стосовно оплати українськими картками?
Жодних обмежень щодо оплати українськими платіжними картками за товари та послуги в торговельно-роздрібних мережах та через інтернет в Україні та за кордоном немає.
Чи можна отримувати в Україні кошти, переказані з-за кордону через міжнародні системи грошових переказів ?
Національний банк України не вводив обмежень на перекази з-за кордону, за винятком заборони переказів, пов’язаних з рф та рб, а також переказів у російських та білоруських рублях. Тобто можна отримувати перекази з-за кордону, якщо вони не підпадають під наведену заборону.
Чи можливо зараз відправляти міжнародні валютні перекази за межі України?
Наразі таке відправлення призупинено, окрім переказів коштів з наступним цільовим призначенням:
- лікування в медичних закладах іноземної держави;
- витрат на транспортування хворих;
- витрат, пов’язаних зі смертю громадян за кордоном (транспортні витрати та витрати на поховання);
- за навчання на рахунки навчальних закладів іноземної держави;
- для виплати аліментів.
Чи існують обмеження на видачу банківських металів?
Видача банківських металів з рахунків клієнтів банків здійснюється без обмежень у межах залишку банківських металів на рахунку за наявності банківських металів у касі філії/відділенні банку.
Як змінився режим доступу клієнтів банку до індивідуальних сейфів, якщо такі існують?
Відповідно до Постанови НБУ банки зобов’язані забезпечити доступ до сховищ для індивідуальних сейфів та/або сейфів з індивідуальними сейфами клієнтів у безперебійному режимі, якщо немає прямої загрози життю та здоров’ю населення.
Підготували
Наталія Кравченко, куратор Правничої клініки
Національного університету «Києво-Могилянська академія»
Вікторія Будник, студентка Правничої клініки
Національного університету «Києво-Могилянська академія»
