Українська держава послідовно і системно підтримує громадян, які постраждали від повномасштабної агресії рф, і були вимушені перемістися з місця постійного проживання.
Зважаючи на безпрецедентну кількість внутрішньо переміщених осіб (ВПО), можна тільки вітати запровадження комплексної послуги для ВПО засобами Порталу «Дія», тобто можливість подання заяви на отримання статусу ВПО (довідки ВПО) і на отримання допомоги на проживання.
Водночас через прискорену розробку й технічних рішень, і врегулювання організаційно-правових питань, за інформацією отриманою від окремих органів соціального захисту населення (далі – УСЗН) та центрів надання адміністративних послуг (далі – ЦНАП), може виникнути серйозна соціальна проблема. Значна кількість громадян, що подавали заяви на отримання допомоги засобами Порталу «Дія», зробила це з помилками. Часом це навіть суто технічні недоліки (як-от, неправильне зазначення назви вулиці тощо). У результаті органи соціального захисту населення (далі – УСЗН) змушені індивідуально контактувати з громадянами і запрошувати їх для переписування заяви.
Наслідком «формування нової заяви» УСЗН вбачають неможливість призначення допомоги ВПО за березень-квітень, оскільки цю заяву реєструють з новою датою подання, адже технічно не існує інших можливостей для внесення такої заяви (її перереєстрації) у відповідних інформаційних системах. На думку УСЗН, не існує й чіткого нормативного врегулювання цієї ситуації.
Цей підхід вочевидь порушує права громадян та загалом не відповідає принципу верховенства права. Конституція України у ст. 1 зафіксувала соціальну сутність держави, розвинувши і конкретизувавши в інших статтях її змістовне наповнення.
Зокрема, у ст. 46 сформульовано і закріплено право на соціальний захист. З позиції верховенства права, людина повинна бути певна в своїх правах, в можливості їх реалізації та захисту, а також в тому, що її становище не буде погіршено в майбутньому без законних підстав. Ця складова верховенства права охоплюється принципом легітимних очікувань, як одним з елементів правової визначеності.
Громадяни вчасно виконали припис нормативного акту: подали заяву до 30 квітня 2022 року, не отримавши жодних застережень від держави, були певні, що їх право на соціальний захист буде реалізоване. Проте процедура реалізації права, сформульована таким чином, що може позбавити соціальної допомоги громадянина, який допустив формальну помилку або неточність в заяві.
Експерти Ініціативи «Право в умовах війни» пропонують
1. На рівні роз’яснень Мінсоцполітики сформувати та довести до УСЗН позицію, що виправлення недоліків заяви ВПО, які вчасно (до 30 квітня 2022 року) подали заяву на допомогу на проживання засобами Порталу «Дія», зберігає право на отримання такої допомоги. Внесення змін до заяви поданої через «Дію» та її перереєстрація органами соціального захисту населення здійснюється зі збереженням первинної дати подання заяви.
Підставою для такої позиції є також окремі норми Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332 (зі змінами), зокрема:
- абзац дванадцятий пункту 6, за яким «заява вважається поданою в разі заповнення особою всіх полів форми»;
- абзац другий пункту 8, за яким «у разі виявлення помилки у персональних даних одержувача, даних номера банківського рахунка (за стандартом IBAN) або категорії одержувача (працездатна особа, дитина, особа з інвалідністю) орган соціального захисту населення проводить коригування відповідної інформації ….»
2. За потреби, чіткіше врегулювати це питання на нормативному рівні. За основу для такого врегулювання можна взяти статтю 43 Закону України «Про адміністративну процедуру» (не набув чинності).
3. І також звертаємо увагу на проблему зміни місця проживання ВПО і знаття з обліку ВПО. Попри те, що Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 (зі змінами) передбачає можливість подання відповідних заяв уповноваженим органам і за новим місцем проживання чи місцем повернення до покинутого постійного проживання, але на практиці (за інформацією окремих УСЗН, ЦНАП, власне ВПО) це неможливо реалізувати через технічні обмеження програмного забезпечення (інформаційних систем), що використовуються УСЗН та ЦНАП.
За наявною інформацією, уповноважені органи або відправляють суб’єктів звернення до уповноважених органів за місцем взяття на облік ВПО (для зняття з обліку у тому місці), або, у кращому разі, лише допомагають сформувати відповідну заяву і пропонують суб’єкту звернення самостійно відправити її поштою за власний рахунок (через відсутність відповідних коштів в УСЗН / ЦНАП).
Тому пропонуємо вжити заходів для недопущення перекладання на громадян обов’язків органів влади та прямого порушення вимог нормативних актів. Питання міжвідомчої взаємодії, тим паче між органами соціального захисту населення у різних районах і містах, має відбуватися без залучення особи.
Необхідно забезпечити технічну можливість реалізації відповідних прав особи, передбачених Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. У разі обмежених можливостей інформаційних систем застосовувати інші види міжвідомчої взаємодії (СЕВ ОВВ, пошту тощо).
