ПАМ’ЯТКА: Кримінальна відповідальність особи за публічні заклики до протиправних дій

Відповідальність особи за публічні заклики до протиправних дій (залежно від змісту таких закликів) передбачена у багатьох статтях Кримінального кодексу України. Наприклад, у ч. 2 статті 109 КК України встановлено відповідальність за публічні заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади, а в статті 442 КК України – за публічні заклики до геноциду.

Отже, що це за форма протиправної поведінки – публічний заклик до протиправної дії?

1. Що слід розуміти під публічними закликами до протиправних дій?

Публічні заклики до протиправних дій зазвичай виражаються у двох формах:

1) публічні вербальні заклики (поширення інформації серед невизначеного кола осіб на мітингу, зібранні, демонстрації, зокрема, й у мережі Інтернет або за допомогою засобів масової інформації);

2) розповсюдження матеріалів із закликами (поширення, зокрема, звернень, листів, листівок, гасел, комп’ютерних носіїв інформації серед невизначеного кола осіб, зокрема, й у мережі Інтернет або за допомогою засобів масової інформації).

Публічні заклики до протиправних дій – це завжди умисні дії.

Для настання відповідальності за публічні заклики до протиправних дій не має значення, якою була реакція осіб, на яких вони були спрямовані (схвальна чи не схвальна).

Публічні заклики до протиправних дій слід відмежовувати від підбурювання до вчинення конкретного злочину. При вчиненні публічних закликів поширювана інформація про вчинення протиправних дій є «розмитою», не конкретизованою та не адресується конкретному виконавцю (виконавцям) злочинів.

2. Відповідальність за публічні заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади, а також розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій (ч. 2 ст. 109 КК України)

У частині 2 статті 109 КК України передбачено дві форми вчинення цього злочину:

1. публічні заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади;
2. розповсюдження матеріалів із закликами до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади

Конституційний лад – це встановлений Конституцією України порядок організації і функціонування державних та суспільних інститутів (зокрема, унітарність, суверенність, незалежність, демократичність).

Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Публічні заклики до зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади є кримінально-караними лише в тому випадку, якщо вони передбачають насильницький спосіб таких діянь (зокрема, з використанням зброї, незаконного захоплення будівель державних установ).

Приклади таких діянь:

• заклики у ЗМІ щодо невизнання унітарності та суверенності української держави, поєднані із закликами до збройних повстань;
• поширення у соціальній мережі Facebook публікацій про повалення чинної влади збройним шляхом;
• розповсюдження книг та брошур, що містять заклики змінити державну владу, форму правління та державного устрою України в Україні шляхом проведення революції.

За вчинення дій, передбачених у ч. 2 ст. 109 КК України, встановлено покарання у вигляді обмеження волі на строк до 3 років або позбавлення волі на той самий строк з конфіскацією майна чи без такої.

3. Відповідальність за публічні заклики чи розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення умисних дій, метою яких є зміна меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України (ч. 1 ст. 110 КК)

У частині 1 статті 110 КК України передбачено дві форми вчинення цього злочину:

• публічні заклики до вчинення дій, метою яких є зміна меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;
• розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення дій, метою яких є зміна меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією.

Межі території України визначаються межами державного кордону. Державний кордон України – лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України: суші, вод, надр, повітряного простору. Державний кордон визначається Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України (статті 1, 2 Закону України «Про державний кордон»).

Питання про зміну території України вирішується виключно всеукраїнським референдумом (стаття 73 Конституції України).

Отже, будь-який інший спосіб зміни території України, окрім встановленого Конституцією України, що має наслідком зміну її державного кордону, –незаконний і тягне за собою кримінальне покарання.

Приклади таких діянь:

• заклики (чи розповсюдження матеріалів із закликами) про відокремлення від України так званих «ДНР», «ЛНР»;
• заклики (чи розповсюдження матеріалів із закликами) створення на території України нових держав – «Новоросії», «Підкарпатської Русі».

За вчинення дій, передбачених у ч. 1 ст. 110 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років з конфіскацією майна або без такої.

4. Відповідальність за публічні заклики до вчинення терористичного акту, а також розповсюдження, виготовлення чи зберігання з метою розповсюдження матеріалів з такими закликами (ст. 258-2 КК України)

У частині 1 статті 258-2 КК України передбачено чотири форми вчинення цього злочину:

1. публічні заклики до вчинення терористичного акту;
2. розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення терористичного акту;
3. виготовлення матеріалів із закликами до вчинення терористичного акту;
4. зберігання матеріалів із закликами до вчинення терористичного акту.

Вчинення зазначених дій із використанням засобів масової інформації (засоби, призначені для публічного поширення інформації) посилює відповідальність за такі дії (частина 2 ст. 258-2 КК).

Терористичний акт – це застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, які створювали небезпеку для життя чи здоров’я людини або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків, якщо такі дії були вчинені з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, або з метою впливу на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об’єднаннями громадян, юридичними особами, міжнародними організаціями, або привернення уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного (терориста), а також погроза вчинення зазначених дій з тією самою метою.

Прикладом вчинення публічних закликів до вчинення терористичного акту є така справа:

«Особа розмістила на своїй сторінці для спілкування у Facebook уривок з тексту: «Хай у Києві, Дніпрі, Одесі, Харкові та інших містах нашої держави буде гаряче! Гаряче від полум’я, що спепелить будівлі обласних держадміністрацій! …Саме ми маємо стерти з нашої святої землі совкові адміністрації з новопризначеним непотребом у середині Не бійтесь діяти. Тільки так ми змусимо ЗеПрезидента прислухатись до справжніх патріотів. Буде прикро, якщо зачепить і простих людей. АЛЕ ВОНО ТОГО ВАРТЕ! Наші дії мають перерости у значно більше ніж вибухи та знищення будівель…»

За вчинення дій, передбачених у ч. 1 ст. 258-2 КК України, встановлено покарання у вигляді виправних робіт на строк до 2 років або арешт на строк до 6 місяців, або обмеження волі на строк до 3 років, або позбавлення волі на той самий строк з конфіскацією майна або без такої.

5. Відповідальність за публічні заклики до агресивної війни або до розв’язування воєнного конфлікту, а також виготовлення матеріалів із закликами до вчинення таких дій з метою їх розповсюдження або розповсюдження таких матеріалів (ст. 436 КК)

У статті 436 КК України передбачено три форми вчинення цього злочину:

1. публічні заклики до агресивної війни або до розв’язування воєнного конфлікту;
2. виготовлення матеріалів із закликами до агресивної війни або до розв’язування воєнного конфлікту з метою їх розповсюдження;
3. розповсюдження матеріалів із закликами до агресивної війни або до розв’язування воєнного конфлікту.

Агресивна війна та воєнний конфлікт є актами агресії проти суверенітету, територіальної недоторканості або політичної незалежності іншої держави чи нації.

Актом агресії (відповідно до статті 3 Резолюції XXІX сесії Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 р.) є зокрема:

• вторгнення чи напад збройних сил держави на територію іншої держави;
•  будь-яка військова окупація, яка є результатом такого вторгнення чи нападу;
• будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави чи її частини;
• бомбардування збройними силами держави території іншої держави;
• застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;
• блокада портів, берегів або територіальних вод держави збройними силами іншої держави.

Прикладом публічних закликів до вчинення агресивної війни є така справа:

«Особа поширила у соціальній мережі «Одноклассники» дописи, у яких містився заклик до введення на південно-східну частину України збройних сил Росії».

За вчинення дій, передбачених у ст. 436 КК України, встановлено покарання у вигляді виправних робіт на строк до 2 років або арешт на строк до 6 місяців, або позбавлення волі на строк до 3 років.

6. Відповідальність за публічні заклики до геноциду, а також виготовлення матеріалів із закликами до геноциду з метою їх розповсюдження або розповсюдження таких матеріалів (ч. 2 ст. 442 КК України)

Геноцидом вважається діяння, умисно вчинене з метою повного або часткового знищення будь-якої національної, етнічної, расової чи релігійної групи шляхом позбавлення життя членів такої групи чи заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень, створення для групи життєвих умов, розрахованих на повне чи часткове її фізичне знищення, скорочення дітонародження чи запобігання йому в такій групі або шляхом насильницької передачі дітей з однієї групи в іншу (частина 1 ст. 442 КК України).

14 квітня 2022 р. Верховна Рада України ухвалила заяву «Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні». Аналогічні заяви ухвалили парламенти Естонії, Литви, Латвії, Канади та Чехії. Про те, що дії Російської Федерації в Україні спрямовані на знищення українського народу, констатовано і провідними міжнародними експертами в галузі геноциду Інституту стратегії та політики New Lines (США) та Центру прав людини Рауля Валленберга (Канада).

У частині 2 статті 442 КК України передбачено три форми вчинення цього злочину:

1. публічні заклики до геноциду;
2. виготовлення матеріалів із закликами до геноциду з метою їх розповсюдження;
3. розповсюдження матеріалів із публічними закликами до геноциду.

За вчинення дій, передбачених у частині 2 ст. 442 КК України, передбачено відповідальність у вигляді арешту на строк до 6 місяців або позбавлення волі на строк до 5 років.

Пам’ятку підготували
Олексій Горох, експерт Ініціативи «Право в умовах війни»,
та Юлія Кульба, студентка «Києво-Могилянської академії»