У звʼязку зі збройною агресією росії проти нашої держави в Україні продовжується загальна мобілізація. Під час мобілізації громадяни України отримують повістки різного типу (не лише про мобілізацію) для уточнення даних військового обліку.
Проте попри уявлення, що повістки можуть вручати лише працівники територіальних центрів комплектації та соціальної підтримки (військкоматів), це не так. Повістку можуть вручити інші особи, що не впливає на законність такого вручення. Пояснюємо детальніше.
Указом Президента України № 69/2022 від 24 лютого 2022 року у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, в Україні оголошено загальну мобілізацію. Указом Президента України № 342/2022 від 17 травня 2022 року цей строк продовжено до 24 серпня і, ймовірно, він буде продовжуватися, допоки триває війна, адже армія потребує доукомплектування, а військовослужбовці – ротації.
Для чого вручаються повістки?
Подекуди може скластися враження, що повістки вручають як покарання за соціально негативну поведінку. Наприклад, порушення правил дорожнього руху, непристойну поведінку в публічних місцях чи просто перебування у ресторані особами призовного віку. Проте таке уявлення є хибним: захист Вітчизни шляхом служби в Збройних Силах України є конституційним обовʼязком, а не є покаранням.
Наразі існує 4 види повісток, які вручають:
1) повістка зʼявитися у військкомат для уточнення облікових даних військовозобовʼязаного: фактично, це найпоширеніший вид повісток, особливо з урахуванням того, що багато військовозобовʼязаних змінили місце проживання та не стали на військовий облік відповідно до порядку, встановленого законодавством;
2) повістка про проходження медичного огляду при військкоматі: за результатами обстеження видається документ з висновком військово-лікарської комісії про придатність/непридатність до військової служби;
3) повістка-призов на строкову військову службу (наразі призов на строкову військову службу скасований Указом Президента України № 230/2022 від 11 квітня 2022 року);
4) повістка на прибуття на призовну дільницю (мобілізаційне розпорядження): у народі має назву «мобілізаційна», «бойова» повістка або «повістка на відправку».
Хто може вручати повістки?
Загальну мобілізацію проводять відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом (затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 року № 352).
За загальним правилом повістки вручають посадові особи територіальних центрів комплектації та соціальної підтримки (військкоматів).
Нерідко для такої роботи залучають поліцейських чи навіть представників територіальної оборони. Проте самостійного права на вручення повісток такі особи не мають, а лише разом із працівником територіального центру комплектації та соціальної підтримки, адже вони виконують допоміжну функцію.
Поліцейські залучаються для дотримання правопорядку під час проведення мобілізаційних заходів на прохання військкоматів. Інколи про це прямо зазначається у програмах мобілізаційних заходів, які ухвалюють органи місцевого самоврядування тощо.
При цьому обмежень щодо місця отримання повістки немає. Це може бути як місце роботи чи домашня адреса, так і громадське місце.
Отже, вручення повістки на блокпосту чи у черзі в супермаркеті або просто у парку відпочинку – не суперечить законодавству України. Водночас врученню повістки має передувати встановлення особи, адже військовий обовʼязок не поширюється на усіх громадян України без винятку.
Що робити у разі отримання повістки?
Найчастіше громадянам України вручають повістки для уточнення даних військового обліку або проходження медичної комісії. Це необхідно для належно військового обліку, розуміння, чи змінилися обставини, що дозволяють призивати людину на службу, тощо.
У разі отримання повістки необхідно якнайшвидше зʼявитися до територіального центру комплектації та соціальної підтримки (військкомату).
Законодавство не встановлює граничний строк, в який особа має зʼявитися до військкомату, проте строк може зазначатися у самій повістці залежно від її виду (ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).
Водночас повістка про прибуття на призовну дільницю (мобілізаційне розпорядження) – «бойова» повістка передбачає негайне прибуття до територіального центру комплектації та соціальної підтримки (військкомату), у строк 24 години після оголошення мобілізаційних заходів.
Повістка (як і будь-які інші рішення, дії чи бездіяльність органів влади) може бути оскаржена в судовому порядку. Однак намір оскаржити чи саме оскарження не звільняє особу від обов’язку зʼявитися до військкомату.
Яка відповідальність за ігнорування повістки?
Адміністративно-деліктна відповідальність за порушення призовниками, військовозобовʼязаними, резервістами правил військового обліку передбачена ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, санкція якої передбачає штраф від 30 до 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 510 до 850 грн), а у разі повторного вчинення протягом року чи в особливий період (триває наразі у звʼязку зі збройною агресією) – від 50 до 100 нмдг (від 850 до 1700 грн).
У певних випадках такі дії кваліфікуються як порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, відповідальність за які передбачена ст. 210-1 КУпАП. У такому випадку з урахуванням особливого періоду адміністративне стягнення складе від 200 до 300 нмдг (від 3400 до 5100 грн).
У випадку ж ухилення від мобілізації особи, яка стоїть на обліку, придатна до військової служби, може бути мобілізована й отримала відповідну повістку, – органи Національної поліції зобов’язані здійснювати її розшук, затримання і доставку до військових комісаріатів. Водночас повідомляються відповідні органи правопорядку, які розслідують військові злочини. Відповідно до ст. 216 КПК України розслідування військових злочинів віднесено до підслідності Державного бюро розслідувань.
Кримінальна відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період передбачена ст. 336 Кримінального кодексу України, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років.
Ст. 337 КК України встановлює відповідальність за:
- ухилення призовника, військовозобов’язаного, резервіста від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, керівниками відповідних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України у вигляді штрафу від 5100 грн до 8500 грн або виправних робіт на строк до одного року;
- ухилення військовозобов’язаного, резервіста від навчальних (спеціальних) зборів у вигляді штрафу від 8500 грн до 11900 грн або виправних робіт на строк до двох років.
Підготував
Євген Крапивін,
експерт Центру політико-правових реформ
