Робоча група Нацради з відновлення, в тому числі групи «Реформування державного управління» та «Діджиталізація», на початку липня презентували плани своєї роботи.
Звісно, що ці плани привертають увагу. Адже розвиток сфери надання адміністративних послуг стосується практично всіх громадян.
Очікувано, що найпопулярніший сьогодні напрямок політики – діджиталізація. І формування чіткого, деталізованого плану є вже великим плюсом на третьому році цифрової трансформації.
Діджиталізація адміністративних послуг в умовах воєнного стану
Головне, що самі споживачі позитивно оцінюють цю сферу, в тому числі – з гордістю презентують застосунок «Дія» західним друзям. Практика показує, що люди позитивно оцінюють можливість скористатися цифровими документами в «Дії»: посвідченням водія, документами на авто, паспортом тощо.
Також в ЄС у висновку по заявці України на статус кандидата відзначили і реформу децентралізації, і українські центри надання адміністративних послуг (ЦНАП).
У «Дію» оперативно інтегруються так звані «нові послуги» (COVID-сертифікат, «єДопомога», комплексна послуга для ВПО тощо). Це позитивний фактор.
Проте слід нагадати, що для того, аби вказані документи з’явилися у «Дії» – їх треба спочатку отримати фізично. У такому контексті функціонування інструментів діджиталізації було насамперед питанням додаткового комфорту.
В умовах воєнного стану та активних бойових дій додана вартість цифрових послуг та застосунків cуттєво зросла. Користувачі, у яких є доступ до «Дії», при фізичній втраті документів можуть скористатися цифровими відповідниками.
Окремі рекомендації щодо оптимізації та цифровізації послуг
Звернути увагу на «децентралізацію повноважень» з надання послуг, тобто делегування повноважень від державних органів до органів місцевого самоврядування (ОМС).
Про це зустрічається кілька тез не в плані відповідального міністерства, а в «Держуправлінні». Тому, на нашу думку, Мінцифри варто звернути більше уваги на цей напрямок. Адже в умовах війни потреба «оптимізації» виконавчої влади також свідчить про важливість нового ракурсу політики децентралізації.
Групи послуг – базові, наймасовіші – потребують першочергової уваги держави. Йдеться про послуги, які потребують офлайн-спілкування громадян з чиновниками: паспортні послуги, реєстрацію нерухомості, шлюбу, смерті, транспортного засобу, отримання посвідчень водія тощо. Крім того, в адмінпослугах соціального захисту досі багатьом громадянам потрібне живе спілкування: особа самостійно не завжди володіє інформацією, на яку допомогу може розраховувати
І це найбільш масові адміністративні послуги, які через зазначені об’єктивні причини заходять у «Дію» важче.
Важливо не допускати цифрової дискримінації, коли послуга є доступною лише для онлайн-користувачів. Йдеться про такі ситуації, як отримання «єДопомоги» під час ковідного карантину, за щеплення, і вже під час великої війни. Натомість позитивно, що у нових послугах (як-от, відшкодування шкоди від війни) держава вже забезпечує не лише онлайн-звернення, а й можливість фізичної підтримки через ЦНАП.
У межах цифрової трансформації державі слід використовувати можливості для зміни суті деяких послуг. Можна згадати вже неодноразово презентовану електронну довідку про несудимість. Хоча по суті ця довідка в більшості випадків потрібна для того, аби її згодом повернути державним органам (вступ на посади, участь у публічних закупівлях, дозвіл на зброю тощо). Це класичний кейс, коли на перше місце варто було б поставити завдання перевести «послугу» у формат міжвідомчої взаємодії.
Варто повернутися до питання реформування системи реєстрації місця проживання. Замість переходу на повідомний принцип, у 2021 році запроваджено складну гібридну систему. Якщо особа звертається онлайн, то це некоректно названо «декларуванням» місця проживання. А якщо фізично у ЦНАП чи орган реєстрації, то це – «реєстрація». Натомість ключовим завданням змін мало би стати покращення загальної коректності обліку та зв’язку держави й громад з громадянами.
Державі варто пам’ятати й застосовувати також прості нецифрові рішення. Наприклад, можна згадати про нову послугу – електронний витяг про місце проживання з демографічного реєстру. Проте треба зважати, що більше половини українців не користуються інструментами «Дії», як результат –– щоб підтвердити місце проживання їм доведеться замовляти цей витяг фізично. У цьому випадку можна було б зберегти (повернути) штамп у паспорті-книжці та робити запис на паспорті-картці. Принаймні, за бажанням особи.
Які сфери можуть бути делеговані органам місцевого самоврядування (ОМС) від міністерств та інших ЦОВВ
Стратегічний напрямок, який є важливим для громадян та бізнесу, ОМС, держави – це децентралізація повноважень з надання адмінпослуг. Укрупнення громад здійснювалося не заради спрощення управління ними зі столиці, а для покращення їх власної спроможності та задля вирішення буденних справ якомога ближче до людей. Саме завдяки децентралізації забезпечується територіальна доступність послуг (бо тільки ОМС може забезпечити послуги у кожній громаді), інтегрованість послуг у ЦНАП (делеговані повноваження найповніше включені у ЦНАП), клієнтоорієнтованість (ОМС хоче подобатися своєму виборцю).
У напрямку децентралізації можна знайти вихід для Уряду і у виконанні нового задекларованого завдання – «скорочення держслужби».
Соціальний захист / адміністративні послуги соціального характеру (АПСХ) – має найбільший потенціал для кращої організації через децентралізацію. Це всі державні допомоги, житлові субсидії, соціальні статуси. При цьому практично половина службовців райдержадміністрацій – це персонал управлінь соціального захисту населення (УСЗН).
Сферу адмінпослуг доцільно делегувати ОМС, тим паче, що для половини населення України ці послуги вже надають УСЗН ОМС (у колишніх містах обласного значення).
Натомість за Нацсоцслужбою варто закріпити тільки повноваження методичної допомоги ОМС, контролю за законністю рішень ОМС, адміністрування виплат (кошти в місцеві бюджети не заходять).
В УСЗН є внутрішній потенціал для скорочення процедури ухвалення рішень про виплати. Але система мусить бути одночасно близькою до людей (послуги у громаді) та контрольованою (це функція ЦОВВ).
Звісно, при цьому важлива й подальша цифровізація реєстрів і послуг.
Реєстрація актів цивільного стану (РАЦС). Сферу РАЦС треба повністю віддати ОМС, зокрема й у колишніх містах обласного значення та «старих» райцентрах. Тут теж є потенціал для «скорочення» – Міністерства юстиції, його терорганів.
Єдине застереження: потрібно також створити ЦОВВ (службу під Мін’юстом та за рахунок частини персоналу центрального апарату), яка відповідатиме за реєстри та нагляд за ОМС і в сфері РАЦС, і в сферах реєстрації нерухомості та бізнесу. До речі, дві останні сфери були успішно делеговані ОМС у 2016 році.
Варто звернути увагу на сферу Держгеокадастру. Там теж періодично «скорочують» службовців чи анонсують оптимізації терорганів. Але гіршого рішення, аніж скорочення терорганів Держгеокадастру чи державних кадастрових реєстраторів не придумати. Бо це лише веде до більших черг та довших очікувань на результат. І тут не треба аутсорсингових експериментів з сертифікованими інженерами-землеворядниками. Натомість варто у добровільному порядку делегувати цю сферу ОМС, тобто щоб тергромади, які створять відповідні підрозділи могли брати ці повноваження (як це зроблено у сфері ДАБК). Враховуючи інтерес до земельних питань, активність громад має бути високою. Після цього на відповідних територіях, Держгеокадастр теж зможе скорочувати свої підрозділи, без шкоди для споживачів послуг.
Для усіх цих кроків є важлива умова, яка суттєво заохотить ОМС – це встановлення адекватних розмірів плати за адмінпослуги (звісно крім «безоплатного» соцзахисту). Тобто послуги мають бути достатньо компенсаційними (як-от, у паспортній сфері). І саме для цього депутатами, експертами разом з асоціаціями ОМС був підготовлений законопроект «Про адміністративний збір» (4380). Він пропонував підняти до адекватних окремі мізерні розміри плати (як-от, за реєстрацію шлюбу це досі 85 копійок), або встановити платність за більшість безоплатних сьогодні послуг розміри у діапазоні 50-100-200 грн («місцевий нотаріат», реєстрація бізнесу, землі тощо). Сплата споживачем хоча б частини витрат дозволить зберегти достатню кількість персоналу, покривати видатки на витратні матеріали, цифровізацію тощо. Власне теперішня криза публічних фінансів через війну, ще один привід уважно придивитися на цей законопроект.
Натомість у презентованому плані знову зустрічаємо ідеї про урядову методику і про проведення розрахунків зборів по кожній послузі. Складно уявити скільки років це ще буде тягнутися. Тому хочеться закликати колег до прагматизму й розв’язати це питання в ефективний спосіб – одним законом наповнити сферу ресурсами, додати їй прозорості та системності.
Питання оплати адмінпослуг прямо пов’язане зі ще одним «модним» напрямком – аутсорсингом. Дуже хочеться сподіватися, що тут не наламають дров. Бо в державі зі слабкою правовою системою це породжує ризики незаконних схем і поборів (можна нагадати хоча б ДП «Документ» з доплатами за паспорти, «шлюб за добу» з багатотисячними платежами повз бюджет), рейдерство через акредитованих суб’єктів держреєстрації.
Окремі пропозиції щодо покращення доступності послуг і збалансування видатків
Вирішити проблему доступу до професії державного реєстратора нерухомості та бізнесу. У країни залишаються райцентри без держреєстраторів, дефіцит реєстраторів великий. Мін’юст запровадив тестування у цій сфері для посадових осіб ОМС, тож слід проводити його фактично чи іншим чином вирішити питання. Війна не привід створювати нездоланний барєр для ОМС.
Дозволити ЦНАП ОМС виконання функцій фронт-офісу по послугах, які не доцільно децентралізувати. Пенсійний фонд останні 3 роки ігнорує специфіку своєї категорії споживачів і робить акцент на електронних послугах. Як наслідок, людина не має змоги у ЦНАП чи у старости громади замовити допомогу на поховання. Хоча соцзахист давно заходить у ЦНАП та співпрацює з ОМС.
Звернути увагу на потенціал для передачі частини фронт-офісних повноважень в ОМС і від податкової служби. Видати податковий номер, прийняти звіт через ЦНАП – не складна справа.
Розвантажити систему МВС. У Польщі чи ФРН автомобілі реєструють в аналогах наших ЦНАП, а в Україні ОМС «вигризають» ці повноваження. Проте це проста група послуг, тож МВС могли б зосередитися на основній місії – забезпеченні безпеки.
Пролонгувати використання бланків реєстраційних документів попереднього зразка для авто та посвідчення водія хоча б на 2-3 роки та зобов’язати відповідне Поліграфкомбінат «Україна» друкувати ці бланки. Адже у переддень лютневого вторгнення уряд змінив вимоги до бланків, тож тепер бракує обладнання для роботи з новими бланками та не виготовляється бланків попереднього зразка. ОМС фактично втрачають нове обладнаня, часто придбане за державні кошти. Альтернативне рішення – взагалі відкласти ці нововведення.
Загальний підхід до реформи
Вважаємо, що акцент у цій реформі треба робити саме на базові, найзатребуваніші групи послуг.
Також треба ставити за мету поетапне відпрацювання найважливіших груп: реєстрації актів цивільного стану, місця проживання, нерухомості, бізнесу, землі; паспортні послуги, соцзахист.
Важливо забезпечили доступність відповідної групи послуг у кожній громаді (включно з інструментами міжмуніципального співробітництва), за можливості – спростити та цифровізувати, і по тому взятися за наступну групу послуг. Якщо є ресурс, то можна робити паралельно, проте пріоритезація має зберігатися.
Ключове питання – врахування цільової аудиторії змін. Слід пам’ятати, для кого все це робиться. Тому у фокусі має залишатися доступність послуг і комфорт для кожного та кожної, зокрема й громадян, які не мають доступу до сучасних цифрових технологій. Важливо враховувати специфіку України: її розміри, територіальний устрій, демографію, інфраструктуру тощо. Адже саме децентралізація повноважень як напрямок державної політики забезпечує доступність послуг для українців.
Підготував Віктор Тимощук,
член правління Центру політико-правових реформ
