24 серпня у засобах масової інформації з’явилася інформація про відпочинок одного з харківських чиновників у Ніцці під час відпустки. Вже наступного дня мер Харкова повідомив про його звільнення.
На цей епізод у довоєнний період ніхто б, можливо, не звернув уваги та наслідки були б абсолютно інші. Але зараз, під час війни, в суспільстві виникає багато запитань щодо можливості легального виїзду за межі України, зокрема у відпустку.
Ми не говоримо про громадян України, які не є військовозобов’язаними.
У цьому матеріалі розглянемо підстави та порядок виїзду за кордон державних службовців, які є військовозобов’язаними.
З чим можуть бути пов’язані особливості правової регламентації підстав та порядку їх виїзду за кордон?
Нагадаємо, хто такий державний службовець.
Державний службовець – це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі – державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов’язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби. (частина друга статті 1 Закону України «Про державну службу»).
Таким чином, державні службовці працюють в органах державної влади та інших державних органах. Насамперед йдеться про органи виконавчої влади: секретаріат Кабінету Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, місцеві органи виконавчої влади.
Варто звернути увагу на статтю 35 Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу».
Стаття 35. Загальний і спеціальний облік військовозобов’язаних та резервістів
1. На загальному військовому обліку перебувають резервісти, а також військовозобов’язані, які не заброньовані за центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і закладами освіти незалежно від підпорядкування і форми власності на період мобілізації та на воєнний час.
2. На спеціальному військовому обліку перебувають військовозобов’язані, заброньовані за центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час.
Системний аналіз змісту цієї статті дає підстави виявити основну ознаку для розмежування загального та спеціального обліку. Такою ознакою є наявність або відсутність бронювання.
Ідея запровадження спеціального військового обліку обумовлена можливістю бронювання військовозобов’язаних за центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами. Тобто опосередковано йдеться про можливість бронювання саме державних службовців.
Безпосередній механізм бронювання визначений у Постанові Кабінету Міністрів України від 3 березня 2022 р. № 194 «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану».
Органи державної влади, інші державні органи подають Міністерству економіки погоджені Міністерством оборони пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних у відповідних сферах управління, галузях національної економіки, на підприємствах, в установах та організаціях.
Міністерство економіки узагальнює подані органами державної влади, іншими державними органами пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних, протягом одного робочого дня приймає відповідне рішення та надсилає його копію Міністерству оборони, а також зазначеним органам.
У рішенні Міністерства економіки зазначається строк дії відстрочки, який не може перевищувати шість місяців. З метою підтвердження надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час орган державної влади, інший державний орган видає військовозобов’язаному витяг з наказу Міністерства економіки.
Міністерство оборони через Генеральний штаб Збройних Сил організовує в одноденний строк доведення витягів з наказів Міністерства економіки до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Таким чином, державні службовці, які працюють в органах державної влади та інших державних органах, в разі бронювання за цим органом перебувають на спеціальному обліку військовозобов’язаних.
Чи є спеціальний облік достатньою умовою для перетинання державного кордону?
Сам факт перебування державного службовця на спеціальному обліку недостатній для безперешкодного перетинання державного кордону. Але наявність додаткових чинників може бути своєрідною «перепусткою» для виїзду за кордон.
Зокрема, Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2022 р. № 440 «Деякі питання організації роботи державних службовців та працівників державних органів у період воєнного стану» передбачена можливість виїзду державного службовця за межі України у відрядження:
«Робота державних службовців та працівників державного органу за межами України допускається лише у разі службового відрядження, оформленого в установленому порядку.»
Опосередковано така можливість перебування державного службовця у службовому відрядженні за межами України (відповідно й право виїзду у таке відрядження) підтверджується Державною прикордонною службою України.
На офіційному сайті цієї служби («Перетинання державного кордону під час правового режиму воєнного стану. Питання-відповідь») зазначено (це роз’яснення безпосередньо для державних службовців):
«У разі виїзду з України військовозобов’язаних, заброньованих на період мобілізації та на воєнний час такі особи крім документів, зазначених у статті 2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», мають також надати:
У відрядження:
- документи, що підтверджують службове відрядження (постанова КМУ від 12 квітня 2022 р. № 440);
- посвідчення про відстрочку від призову та повідомлення про зарахування на спеціальний військовий облік (розпорядження КМУ від 8 серпня 1995 р. № 493-р) або витяг з наказу Міністерства економіки (згідно з пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 194 “Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану”).»
Однак у цьому ж роз’ясненні міститься інформація про можливість для військовозобов’язаних державних службовців виїхати за межі України у відпустку!
«У разі виїзду з України військовозобов’язаних, заброньованих на період мобілізації та на воєнний час такі особи крім документів, зазначених у статті 2 Закон України “Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України”, мають також надати:
У відпустку:
- документи, що підтверджують відпустку;
- посвідчення про відстрочку від призову та повідомлення про зарахування на спеціальний військовий облік (розпорядження КМУ від 8 серпня 1995 р. № 493-р).»
Зазначене роз’яснення Державної прикордонної служби України викликає низку запитань.
Насамперед щодо можливості виїзду за межі України у відпустку лише державних службовців, які перебувають на спеціальному обліку. Хоча на спеціальному обліку можуть перебувати не лише державні службовці.
Відповідно до пункту 1 Постанови КМУ від 3 березня 2022 р. № 194 «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану бронювання військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами, а також підприємствами, установами, організаціями, які задовольняють потреби Збройних Сил, інших військових формувань, населення здійснюється у порядку, визначеному цією постановою. Дія цієї постанови поширюється на уповноважені банки, що залучаються до роботи (здійснення операцій) в умовах особливого періоду.
Отже, бронюванню (з подальшим взяттям на спеціальний облік) підлягають не тільки державні службовці, а й військовозобов’язані підприємств, установ, організацій, які задовольняють потреби Збройних Сил, інших військових формувань, населення та банків, що залучаються до роботи (здійснення операцій) в умовах особливого періоду.
Але, якщо виходити з позиції Державної прикордонної служби України, зазначені особи, які заброньовані та перебувають на спеціальному обліку, не можуть виїхати за межі України у відпустку на відміну від державних службовців. При цьому законних підстав для виїзду державних службовців у відпустку під час воєнного стану нам знайти не вдалось, принаймні в опублікованому вигляді.
Такий стан речей піднімає не тільки питання моралі, хто й де має право відпочивати під час війни, але й протирічить Конституції України. Зокрема йдеться про частину другу статті 19 Основного Закону, яка вимагає від державних службовців діяти виключно на підставі, в межах та у спосіб встановлений Конституцією та законами України. Крім того, явно порушується принцип верховенства права в частині вимог правової визначеності, рівності та недискримінації, який закріплений у статті 8 Конституції.
Вказана диспропорція в правах військовозобов’язаних, які перебувають на спеціальному військовому обліку, залежно від місця їх роботи, може й повинна бути виправлена для недопущення зловживань і дискредитації як самої державної служби, так і військовозобов’язаних.
Матеріал підготували експерти
Юрій Іщенко, Олексій Цельєв
у межах проєкту Центру верховенства права
та Академії Фольке Бернадотта (Folke Bernadotte Academy)
«Верховенство права під час війни»
