Вступ до закладів вищої освіти у 2022 році через воєнний стан продовжено до кінця вересня. І для абітурієнтів актуальним є питання оплати навчання.
За законодавством України заклад освіти може надавати освітні послуги за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та за рахунок коштів фізичних та юридичних осіб. Плата за надання освітніх та інших послуг закладів освіти здійснюється відповідно до укладених договорів (стаття 79 Закону України «Про освіту»).
Важливою умовою провадження освітньої діяльності є те, що вона не може фінансуватися за рахунок коштів:
- фізичної особи, яка є громадянином (підданим) держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом;
- юридичної особи з іноземними інвестиціями держави-агресора або держави-окупанта, або зареєстрованої на території держави-агресора або держави-окупанта, або кінцевий бенефіціарний власник (контролер) якої є резидентом держави-агресора або держави-окупанта.
Варто знати, що у випадку оплати за навчання фізичні особи за певних умов мають право на зниження податкового навантаження на них. Так, Податковий кодекс України врегульовує це питання шляхом запровадження податкової знижки.
Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів (підпункт 14.1.170 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Фізична особа, яка має місце проживання в Україні, є резидентом.
Платник податку має право включити до податкової знижки суму коштів, сплачених ним на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою (підпункт 166.3.3 пункту 166.3 статті 166 Податкового кодексу України).
У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу на суми податкової знижки такого звітного року.
Податкова знижка платником податку підтверджується відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги). (підпункт 166.2.1 пункту 166.2 статті 166 Податкового кодексу України).
Податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається до податкового органу по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (підпункт 166.4.3 пункту 166.4 статті 166 ПК України).
Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата.
Сума податкової знижки має бути повернута платнику податку шляхом зарахування на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації (п.179.8 ст. 179 Податкового кодексу).
Таким чином, право на податкову знижку може бути реалізоване за таких умов:
- платник податку має бути резидентом України;
- платник податку повинен мати реєстраційний номер облікової картки платника податку або відмітку у паспорті про відмову від такого номера;
- він має отримувати офіційну заробітну плату. Фізичні особи-підприємці права на таку знижку не мають;
- сума знижки має бути підтверджена розрахунковими документами;
- платник податку має подати податкову декларацію;
- платник податку повинен мати банківський рахунок для повернення суми податкової знижки.
Підготувала Юлія Матвєєва
у межах проєкту Центру верховенства права
та Академії Фольке Бернадотта (Folke Bernadotte Academy)
«Верховенство права під час війни»
