У червні 2022 року Конституційний Суд України ухвалив Рішення № 4-р(II)/2022 щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 485 Митного кодексу України (щодо індивідуалізації юридичної відповідальності). Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України, абзац другий статті 485 Митного кодексу України, який встановлював санкцію у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їхнього розміру та ухилення від сплати митних платежів.
Рішення обґрунтовано необхідністю дотримання принципу індивідуалізації юридичної відповідальності, якому не відповідає зазначена норма Митного кодексу України, оскільки санкція є безальтернативною.
Верховна Рада України на виконання Рішення Конституційного Суду України внесла зміни до статті 485 Митного кодексу України, встановивши санкцію у вигляді штрафу в розмірі від 50 до 150 відсотків несплаченої суми митних платежів за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їхнього розміру та ухилення від сплати митних платежів. Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо врегулювання питання притягнення до адміністративної відповідальності за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів» від 16 листопада 2022 року № 2760-IX набрав чинності 15 грудня 2022 року.
Проте, слід зазначити, що стаття 485 Митного кодексу України не єдина, яка встановлювала безальтернативне покарання. Зокрема, статті 472, 482, 483, 484 Митного кодексу України містять аналогічні безальтернативні санкції, що передбачають накладення штрафу пропорційно вартості товару, в окремих випадках ще й з конфіскацією товарів, транспортних засобів.
На основі Рішення Конституційного Суду України від 15 червня 2022 спробуємо проаналізувати й обґрунтувати, чому ці положення Кодексу мають бути змінені законодавцем.
Конституційний Суд України, розглядаючи питання притягнення осіб до адміністративної відповідальності, зазначав, що «… суспільна користь адміністративних стягнень за адміністративні правопорушення полягає не в поповненні державного бюджету, а в забезпеченні конституційного правопорядку, безпеки суспільства та прав і свобод кожної особи».
Це означає, що, визначаючи суворість покарання (у нашому випадку це розмір штрафу), законодавець має піклуватися не про те, який дохід отримає держава від стягнення штрафів, а про те, щоб покарання за протиправне діяння було пропорційним скоєному правопорушенню, не завдало особі руйнівного фінансового удару, але було достатньо суворим для засвоєння уроку.
Основна проблема санкцій зазначених статей Митного кодексу України полягає в тому, що закон визначає чіткий, єдиний можливий вид і розмір покарання. Ось як щодо цього висловився Конституційний Суд України:
«Призначене судом покарання повинно відповідати ступеню суспільної небезпеки злочину, обставинам його вчинення та враховувати особу винного, тобто бути справедливим. Встановлення законодавцем недиференційованого покарання та неможливість його зниження не дозволяє застосовувати покарання до осіб, які вчинили злочини невеликої тяжкості, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, розміру заподіяних збитків, форми вини і мотивів злочину, майнового стану підсудного та інших істотних обставин, що є порушенням принципу справедливості покарання, його індивідуалізації та домірності».
Санкції статей 472, 482, 483, 484 Митного кодексу України відрізняються розміром штрафу (сто або двісті відсотків вартості товарів), але вони однаково є безальтернативними, визначають один вид стягнення та виключають можливість індивідуалізації покарання. Тобто жодна з обставин, таких як: мотив, мета, обставини скоєння правопорушення, особа винного, її матеріальний стан, розмір заподіяних збитків – не можуть бути враховані при призначенні розміру покарання (як для його зменшення, так і збільшення). На підтвердження цієї думки ще раз звернемось до аргументації Конституційного Суду України:
«Принцип індивідуалізації юридичної відповідальності у процедурі притягнення особи до адміністративної відповідальності на підставі статті 485 Кодексу має виявлятись не лише в притягненні до відповідальності особи, винної у вчиненні правопорушення, а й у призначенні їй виду та розміру покарання з обов’язковим урахуванням характеру вчиненого протиправного діяння, форми вини, характеристики цієї особи, можливості відшкодування заподіяної шкоди, наявності обставин, що пом’якшують або обтяжують відповідальність».
З огляду на зазначене, враховуючи юридичні позиції, викладені в Рішенні Конституційного суду України від 15 червня 2022 року № 4-р(II)/2022 щодо невідповідності Конституції статті 485 Митного кодексу України, змін потребують й інші положення Митного кодексу України, зокрема його статті 472, 482, 483, 484.
Матеріал підготували
Ольга Лобач та Катерина Дмитриченко,
експертки Ініціативи «Право в умовах війни»
