Благодійною діяльністю є добровільна неприбуткова особиста та/або майнова допомога для досягнення певної мети. Волонтерська діяльність та надання гуманітарної допомоги теж є різновидами благодійництва.
Повномасштабне вторгнення рф на територію України зумовило збільшення масштабів благодійної діяльності, спрямованої на захист населення, допомогу постраждалим, сприяння обороноздатності та мобілізаційній готовності країни тощо.
Здійснювати подібну діяльність, тобто бути благодійником, може будь-хто, діючи при цьому як фізична особа або ж через юридичну особу. Також можна створити благодійну організацію-юридичну особу, для якої здійснення благодійної діяльності є основною метою діяльності. Розглянемо кожен з цих способів детальніше.
Фізична особа
Фізична особа може самостійно здійснювати один чи декілька видів благодійної діяльності з переліку, що міститься у ч. 1 ст. 5 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації». Набувачем благодійної допомоги при цьому може виступати фізична особа, неприбуткова організація або територіальна громада.
Найбільш популярним видом благодійної діяльності, який може здійснювати благодійник-фізична особа, є публічний збір благодійних пожертв. Фізична особа може це робити:
- від імені благодійної організації, діючи на підставі нотаріально посвідченої довіреності керівника благодійної організації;
- на користь благодійної організації від власного імені, діючи на підставі договору про благодійну діяльність з такою благодійною організацією;
- від імені або на користь бенефіціарів (тобто безпосередніх набувачів благодійної допомоги), діючи на підставі договору про благодійну діяльність з таким бенефіціаром або одним із його законних представників.
Документ, на підставі якого здійснюється така діяльність (довіреність або договір), має визначати, зокрема, цілі, місце і строк збору коштів або іншого майна, порядок їх цільового використання, обліку та звітності. У договорі додатково має міститися положення про відповідальність особи, яка здійснює публічний збір благодійних пожертв, у разі порушення договору або порядку використання пожертв.
Фізична особа може також здійснювати публічний збір коштів на власний рахунок без наявності укладеного з бенефіціаром договору. Необхідною умовою для легальності такої діяльності є факт включення особи до Реєстру волонтерів АТО та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.
Для включення до Реєстру фізична особа (громадянин України або іноземець чи особа без громадянства, яка перебуває в Україні на законних підставах), яка досягла вісімнадцятирічного віку, має подати до будь-якого органу ДПС пакет документів:
- заяву за формою № 1-РВ з позначкою «Включення до реєстру»;
- копію облікової картки платника податків (ідентифікаційний код);
- довідку про відкриття банківського рахунка за формою № 4-РВ, на який буде проводитися збір коштів.
Документи можуть бути подані особисто, поштою (в такому разі справжність підпису на заяві має бути нотаріально засвідчено) або через уповноважену особу. Включення до Реєстру проводиться протягом одного робочого дня з моменту прийому документів.
Юридична особа без статусу благодійної організації
Юридичні особи, які не є благодійними організаціями, теж можуть надавати благодійну допомогу. Однак коло набувачів допомоги при цьому є обмеженим: бенефіціарами можуть бути фізичні особи, неприбуткові організації та територіальні громади. Іншим юридичним особам надати благодійну допомогу не вдасться.
Окрім того, звичайна юридична особа не може бути отримувачем гуманітарної допомоги.
Важливо розрізняти поняття отримувача і набувача гуманітарної допомоги. Роль отримувача полягає у тому, щоб передати надану донором (будь-якою юридичною чи фізичною особою в Україні або за її межами) гуманітарну допомогу тим, кому ця допомога призначається. Отримувачем може бути лише юридична особа, зареєстрована у Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги. Набувачами ж можуть бути фізичні особи та будь-які юридичні особи, які потребують допомоги і яким вона безпосередньо надається. Іншими словами, якщо отримувач – це посередник, то набувач – це кінцевий адресат.
Зареєструватися у Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги можуть лише визначені законом види неприбуткових організацій, зокрема благодійні організації, громадські організації осіб з інвалідністю, ветеранів війни та праці, релігійні організації тощо. Доречно зазначити, що за умов воєнного стану Кабінет Міністрів України може визначати й інших суб’єктів, яким не потрібно реєструватися у вказаному реєстрі для набуття статусу отримувача гуманітарної допомоги.
Таким чином, звичайна юридична особа може виступати лише у ролі донора, надаючи гуманітарну допомогу наявним у Реєстрі організаціям, які натомість передають її набувачам.
Благодійна організація
Благодійна організація може бути створена як благодійне товариство, благодійна установа чи благодійний фонд. Різниця між цими організаційно-правовими формами полягає у виді установчого документа, яким засновується організація, а також у способі формування активів організації, кількості засновників та рівня їх залученості в управління.
Благодійне товариство створюється не менше ніж двома засновниками та діє на підставі статуту.
Благодійна установа створюється одним або кількома засновниками та діє на підставі установчого акта. Засновники установи не беруть участі в управлінні нею, лише передають активи для досягнення цілей благодійної діяльності за рахунок таких активів та/або доходів від них.
Благодійний фонд створюється одним чи кількома засновниками та діє на підставі статуту. Фонд має учасників та управляється ними. Активи благодійного фонду можуть формуватися учасниками та/або іншими благодійниками, однак учасники не зобов’язані передавати цій організації активи для досягнення цілей благодійної діяльності.
Здійснення благодійної діяльності через юридичну особу зі статусом благодійної організації відкриває для благодійника додаткові можливості, зокрема:
- можливість надавати благодійну допомогу іншим юридичним особам;
- можливість виступати отримувачем гуманітарної допомоги;
- наявність постійного фінансування через можливість використання ендавменту (створеного з фінансових пожертв цільового фонду, дохід з якого використовується для благодійної діяльності організації);
- можливість реалізовувати довготривалі благодійні програми за співпраці з іншими організаціями, у тому числі міжнародними.
Підсумовуючи сказане, можна зробити висновок, що доцільність обрання того чи іншого способу здійснення благодійної діяльності залежить від цілей та масштабів самої діяльності. Окрім того, зі зміною вказаних критеріїв можливою є і зміна способу діяльності (наприклад, юридична особа вирішує заснувати благодійний фонд) або навіть поєднання декількох способів (скажімо, фізична особа може бути учасником благодійної організації та водночас діяти самостійно як волонтер).
Основні нормативно-правові акти
- Конституція України від 28.06.1996 р.
- Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435‑IV.
- Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 05.07.2012 р. № 5073‑VI.
- Закон України «Про волонтерську діяльність» від 19.04.2011 р. № 3236‑VI.
- Закон України «Про гуманітарну допомогу» від 22.10.1999 р. № 1192‑XIV.
- Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 р. № 755‑IV.
- Постанова Кабінету Міністрів України «Про особливості здійснення гуманітарної допомоги, яка перевозиться залізничним транспортом в умовах воєнного стану» від 27.03.2022 р. № 379.
- Порядок здійснення публічного збору благодійних пожертв для забезпечення бойової, мобілізаційної готовності, боєздатності та функціонування Збройних Сил України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 р. № 451.
- Порядок формування та ведення Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 30.10.2014 р. № 1089.
Підготували
Олексій Цельєв, експерт Центру дослідження верховенства права Національного університету «Києво-Могилянська академія»,
Ольга Рудевич, студентка Національного університету «Києво-Могилянська академія»
