В Україні кожному гарантується право на свободу слова та на вільне вираження поглядів і переконань, а також право вільно збирати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію. Також забороняється цензура, тобто вимога узгоджувати інформацію до її поширення або заборона (чи створення перешкод) для поширення інформації.
Як зазначається у заяві Верховної Ради України «Про цінність свободи слова, гарантії діяльності журналістів і засобів масової інформації під час дії воєнного стану», українська держава не має права копіювати тоталітарні практики держави-агресора.
Відтак забезпечення встановлених Конституцією України гарантій свободи слова, вільного отримання, збирання й поширення інформації (з урахуванням встановлених законами України обмежень, пов’язаних з воєнним станом) повинно стати одним з ключових завдань держави.
Під час війни доступ до перевіреної правдивої інформації є особливо актуальним. Водночас, зважаючи на численні інформаційні атаки з боку країни-агресора та неконтрольоване поширення інформації, яка під час війни не підлягає розголошенню, в умовах воєнного стану є виправданим введення певних обмежень щодо реалізації права на інформацію.
При цьому важливо дотримуватися балансу між інтересами національної безпеки та правом на свободу слова.
Заборона цензури не поширюється на випадки, коли попереднє узгодження інформації здійснюється на підставі закону.
Наразі законодавчо визначено можливість працівників засобу масової інформації висвітлювати загальну інформацію про підготовку та застосування сил оборони, участь ЗСУ у відсічі збройної агресії рф проти України, загальні відомості про результати завершених дій (за погодженням із військовим командуванням).
Працівник ЗМІ має право збирати інформацію в районах воєнних дій лише за умови отримання акредитації на це, а після завершення роботи має надати відзнятий матеріал для перевірки на предмет наявності відомостей, які не підлягають розголошенню.
До інформації, розголошення якої може призвести до обізнаності противника про дії Збройних Сил України, інших складових сил оборони, негативно вплинути на хід виконання завдань за призначенням під час дії правового режиму воєнного стану, належить:
- найменування військових частин (підрозділів) та інших військових об’єктів в районах виконання бойових (спеціальних) завдань, географічні координати місць їх розташування;
- чисельність особового складу військових частин (підрозділів);
- кількість озброєння та бойової техніки, матеріально-технічних засобів, їх стан та місця зберігання;
- описи, зображення та умовні позначки, які ідентифікують або можуть ідентифікувати об’єкти;
- інформація щодо операцій (бойових дій), які проводяться або плануються;
- інформація щодо системи охорони та оборони військових об’єктів та засобів захисту особового складу, озброєння та військової техніки, які використовуються (крім тих, які видимі або очевидно виражені);
- порядок залучення сил та засобів до виконання бойових (спеціальних) завдань;
- інформація про збір розвідувальних даних (способи, методи, сили та засоби, що залучаються);
- інформація про переміщення та розгортання своїх військ (найменування, кількість, місця, райони, маршрути руху);
- інформація про військові частини (підрозділи), форми, методи, тактику їх дій та способи застосування за призначенням;
- інформація про проведення унікальних операцій із зазначенням прийомів та способів, що використовувались;
- інформація про ефективність сил і засобів радіоелектронної боротьби противника;
- інформація про відкладені або скасовані операції;
- інформація про зниклий або збитий літак, літальний апарат, зникле судно та пошуково-рятувальні операції, які плануються або проводяться;
- інформація про планування та проведення заходів забезпечення безпеки застосування військ (дезінформація, імітація, демонстративні дії, маскування, протидія технічним розвідкам та захист інформації);
- відомості про проведені інформаційно-психологічні операції, ті, що проводяться, а також плануються;
- інформація, яка має на меті пропаганду або виправдання широкомасштабної збройної агресії рф проти України.
За вчинене в умовах воєнного стану несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань передбачено кримінальну відповідальність відповідно до статті 114-2 ККУ.
У спільній заяві Міністерства культури та інформаційної політики України та Міністерства оборони України та представників ЗМІ від 27.04.2022 р. було визначено строки, після спливу яких дозволяється оприлюднення окремої інформації.
Зокрема визначено, що журналісти можуть збирати інформацію на місці ведення бойових дій відразу після ворожих обстрілів. Однак оприлюднення зроблених фото та відео дозволяється по завершенню 12 годин для військових об’єктів, через 3 години – для цивільних об’єктів. Військовим адміністраціям рекомендовано надавати більше інформації ЗМІ про руйнування, спричинені діями ворога, не пізніше ніж 1 день після події.
Окремо варто зазначити про неприпустимість зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації та телерадіоорганізацій для виправдання збройної агресії рф проти України.
Зокрема, забороняється використовувати ЗМІ для:
- популяризації або пропаганди держави-терориста (держави-агресора) та її органів, російського нацистського тоталітарного режиму, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну, представників органів влади держави-терориста (держави-агресора) та їхніх дій, що створюють позитивний образ держави-терориста (держави-агресора), виправдовують чи визнають правомірною збройну агресію російської федерації як держави-терориста проти України, окупацію території України;
- виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, у тому числі шляхом представлення збройної агресії російської федерації проти України як внутрішнього конфлікту, громадянського конфлікту, громадянської війни, заперечення тимчасової окупації частини території України;
- глорифікації осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, представників збройних формувань російської федерації, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих російською федерацією, а також представників окупаційної адміністрації російської федерації, яку складають її державні органи та інші структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних російській федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України, у тому числі шляхом їх визначення як «повстанці», «ополченці», «ввічливі військові люди».
Водночас телерадіоорганізація не несе відповідальності за поширені під час прямого ефіру пропагандистські вислови, якщо їхнім автором є особа, яка не є ведучим або іншим працівником телерадіоорганізації (крім випадків, якщо працівники телерадіоорганізації не вжили заходів для припинення правопорушення у прямому ефірі).
Основні нормативно-правові акти
- Конституція України від 28.06.1996 р.
- Закон України «Про інформацію» від 02.10.1992 р. № 2657‑XII
- Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» 16.11.1992 р. № 2782‑XII
- Закон України «Про телебачення і радіомовлення» від 21.12.1993 р. № 3759‑XII
- Закон України «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну» від 22.05.2022 р. № 2265‑IX
- Наказ Головнокомандувача Збройних Сил України «Про організацію взаємодії між Збройними Силами України, іншими складовими сил оборони та представниками засобів масової інформації на час дії правового режиму воєнного стану» від 03.02.2022 р. № 73
Підготували
Олексій Цельєв, експерт Центру дослідження верховенства права Національного університету «Києво-Могилянська академія»,
та Ольга Рудевич, студентка Національного університету «Києво-Могилянська академія»