В умовах воєнного стану змін у повноваженнях, компетенції, правах та обов’язках, порядках та процедурах зазнають майже всі державні інституції.
Національна поліція не є винятком: до нормативно-правових актів, які регулюють її діяльність, внесено значну кількість змін, які регулюють функціонування цього органу в період воєнного стану.
Статтю 8 Закону України «Про Національну поліцію» доповнено частиною четвертою, яка передбачає, що під час дії воєнного стану поліція діє згідно з призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Загалом за час дії воєнного стану було прийнято три закони України, які стосувалися зокрема й Національної поліції:
1) Закон України «Про внесення змін до законів України “Про Національну поліцію” та “Про Дисциплінарний статут Національної поліції України” з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» – діє тимчасово, на період введення в Україні воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф та/або інших держав проти України та 60 днів після цього;
3) Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо присвоєння спеціальних звань поліції під час дії воєнного стану».
То що ж змінилося для Національної поліції в період дії воєнного стану на території України?
Зміни до Закону України «Про Національну поліцію», які будуть діяти тимчасово, на період дії воєнного стану, забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії рф та/або інших держав проти України та 60 днів після цього
1. Однострій поліцейських.
Стаття 20 Закону України «Про Національну поліцію» зазнала змін, які стосуються носіння спеціального жетону (до внесення змін це був нагрудний знак).
За загальним правилом поліцейський, який виконує службові обов’язки в цивільному одязі, зобов’язаний мати при собі спеціальний жетон. Проте розширено коло випадків, коли носіння жетону не є обов’язковим: коли це перешкоджає проведенню оперативно-розшукових заходів, негласних слідчих (розшукових) дій, виконанню секретних завдань, здійсненню заходів із забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства, спеціальних заходів із забезпечення безпеки працівників суду та правоохоронних органів та їх близьких родичів, або під час здійснення повноважень під час дії воєнного стану.
Відповідно на час дії воєнного стану поліцейський, який виконує службові обов’язки в цивільному одязі, не зобов’язаний мати при собі спеціальний жетон.
Також під час дії воєнного стану на території України не обов’язковим є розміщення ідентифікаційних номерів або спеціальних жетонів на індивідуальних засобах захисту поліцейських у разі виконання ними своїх обов’язків із використанням таких засобів.
2. Повноваження поліції.
До статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» додано найбільше змін, як результат – коло повноважень поліцейських значно розширилося.
Нові повноваження:
- здійснювати прийом екстрених викликів за скороченим телефонним номером 102;
- за письмовим запитом в установленому законом порядку безоплатно отримувати від органів держави та територіальних громад, юридичних осіб державної форми власності, інформацію необхідну для виконання повноважень та завдань поліції, у тому числі стосовно військовополонених, у тому вигляді та тій формі, яка зазначена в запиті. Суб’єкти, яким адресовано такий запит, зобов’язані протягом 3 днів, або в разі неможливості – протягом 10 днів, надати відповідь на запит або повідомити про причини, що перешкоджають надати таку відповідь;
- здійснювати конвоювання осіб, затриманих за підозрою в учиненні кримінального правопорушення, узятих під варту, обвинувачених або засуджених до позбавлення волі, а також охороняти їх у залі суду. Перелік установ, до яких здійснюється конвоювання, визначається МВС;
- утримувати в передбачених законом випадках в ізоляторах тимчасового тримання осіб, затриманих за вчинення кримінальних чи адміністративних правопорушень; осіб, стосовно яких застосовано запобіжний захід тримання під вартою; осіб, підданих адміністративному арешту; обвинувачених та засуджених;
- у межах компетенції здійснювати розмінування, що має оперативний характер (виявлення, знешкодження та знищення вибухонебезпечних предметів, щодо яких є підстави вважати, що вони є предметами, знаряддями чи засобами вчинення адміністративних або кримінальних правопорушень);
- організовувати роботу з надання, позбавлення та підтвердження допуску поліцейських до проведення спеціальних вибухотехнічних робіт;
- здійснювати техніко-криміналістичне забезпечення огляду місця події, в тому числі пов’язаної з пожежами та спеціальні вибухотехнічні роботи за фактами скоєння вибухів, надходження повідомлень про виявлення вибухонебезпечних предметів, загрозу вибуху;
- здійснювати представництво та забезпечувати виконання зобов’язань України в Інтерполі та виступати як Національне центральне бюро Інтерполу;
- здійснювати співробітництво з Європолом та діяти як Національний контактний пункт між компетентними органами України та Європолом;
- організовувати взаємодію правоохоронних органів та інших державних органів України з Інтерполом та Європолом, а також компетентними органами інших держав з питань, що належать до сфери діяльності Інтерполу та Європолу;
- здійснювати збирання біометричних даних осіб;
- здійснювати адміністративний нагляд.
Окрім цього, допускається відмова від залучення поліції для проведення виконавчих дій з підстав залучення особового складу територіального органу поліції до припинення групового порушення громадської безпеки та порядку чи масових заворушень під час дії воєнного стану, а також подолання наслідків надзвичайних ситуацій, небезпечних подій, у тому числі аварій, епідемій.
3. Поліцейські заходи.
Розділ 5 Закону України «Про Національну поліцію» також зазнав деяких змін, які стосуються періоду воєнного стану.
- Поліція отримала можливість здійснювати перевірку документів та фіксувати дані, що містяться в документах, якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених (п. 1 ч. 1 ст. 32).
- Поліція має право зупиняти транспортні засоби, якщо наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених.
- За новою редакцією ст. 40 поліція зможе використовувати у своїй діяльності такі технічні засоби, як безпілотні літальні апарати, та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню; спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- й відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб і номерних знаків транспортних засобів.
Свою фото- та відеотехніку, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, а також з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, поліція має змогу закріплювати на однострої, у/на безпілотних літальних апаратах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.
- За необхідності відбиття нападу, що загрожує життю чи здоров’ю поліцейського чи іншої особи, та усунення небезпеки у стані крайньої необхідності або при затриманні особи, яка вчинила правопорушення та/або чинить опір, поліцейський має право застосовувати будь-які підручні засоби, а не тільки ті спеціальні засоби, які передбачені ст. 45 Закону (ч. 5 ст. 42).
- Під час дії воєнного стану поліцейський має право застосовувати заходи примусу, передбачені ст. 42, стосовно осіб, які беруть участь у збройній агресії проти України, без врахування вимог та заборон, які стосуються порядку застосування заходів примусу, порядку застосування спеціальних засобів та порядку застосування вогнепальної зброї (ч. 9 ст. 42).
У разі застосування такого примусу, внаслідок чого зазначеним особам було спричинено тілесне ушкодження, каліцтво, вогнепальне поранення, поліцейський за можливості має усно або за допомогою засобів комунікації повідомити про це свого безпосереднього керівника, який у разі необхідності за можливості повідомляє центральний орган управління поліції та відповідного прокурора (ч. 10 ст. 42).
4. Атестування поліцейських.
Відповідно до нової редакції ст. 57 Закону, атестування поліцейських може проводитися для визначення відповідності займаній посаді.
Оскільки було заборонено проводити атестування поліцейських під час воєнного стану, особи, які були переміщені на вищу посаду без проведення атестації, протягом 60 днів з дня закінчення дії воєнного стану повинні пройти атестування у загальному порядку для визначення відповідності займаній посаді.
5. Громадський контроль.
Закон України «Про Національну поліцію» доповнено ст. 901,згідно з якою під час дії воєнного стану громадський контроль за діяльністю поліції не здійснюється.
Тобто під час воєнного стану не може бути річного звіту про діяльність поліції; прийняття резолюції недовіри керівникам поліції; зустрічей з органами місцевого самоврядування та населенням; залучення громадськості до розгляду скарг на дії чи бездіяльність поліцейських.
Зміни, внесені до Дисциплінарного статуту Національної поліції України
Була встановлена нова процедура проведення службового розслідування на час дії воєнного стану, а саме:
1) правила розслідування:
- службове розслідування проводиться у формі письмового провадження;
- може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, зокрема уповноваженим керівником (щодо керівників та заступників керівника НП – лише дисциплінарна комісія).;
- має бути проведено протягом 15 днів (строк може бути продовжено ще на 15 днів);
2) відсторонення поліцейського:
- у період дії воєнного стану на поліцейського, щодо якого здійснюється розслідування, може бути покладено тимчасове виконання обов’язків за іншою посадою, залежно від тяжкості дисциплінарного проступку та можливості виконання поліцейським своїх повноважень за іншою посадою впливати на хід розслідування (нагрудний знак, спеціальні засоби та зброя не вилучаються);
3) особливості застосування дисциплінарних стягнень:
- дисциплінарні проступки, пов’язані з перебуванням поліцейського на службі у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, а також з залишенням місця несення служби без поважних причин, не можуть вважатись незначними;
- протягом 10 днів з дня підписання наказу про дисциплінарну відповідальність особа, яка це зробила, має право пом’якшити або застосувати суворіше дисциплінарне стягнення, або звільнити від відповідальності, якщо для цього будуть підстави;
- у разі застосування до поліцейського інших заходів дисциплінарного впливу, не пов’язаних із застосуванням дисциплінарного стягнення, прямий керівник посадової особи, яка призначила службове розслідування, має право переглянути це рішення шляхом видання наказу про притягнення цього поліцейського до дисциплінарної відповідальності;
4) оскарження поліцейським наказу про дисциплінарне стягнення:
- поліцейський має право протягом 3 днів звернутися до прямого керівника з рапортом про перегляд або скасування дисциплінарного стягнення (якщо це стосується звільнення з посади чи зі служби – то протягом 5 днів, але не пізніше видання наказу по особовому складу про виконання такого стягнення);
- розгляд рапорту здійснюється протягом 7 днів шляхом перевірки аргументів поліцейського (відповідь надсилається за тими ж правилами, що й наказ про дисциплінарне стягнення);
- протягом 15 днів з дня ознайомлення поліцейського з наказом він може оскаржити його до адміністративного суду.
Підготували
Юрій Іщенко, експерт Центру дослідження верховенства права
Національного університету «Києво-Могилянська академія»,
та Наталія Марченко, студентка «Києво-Могилянської академії»
