Право особи на заповіт є важливою частиною права особи на розпорядження власним майном. А тому право військовополоненого скласти та посвідчити заповіт під час перебування у полоні на території ворожої держави охороняється міжнародним гуманітарним правом.
Відповідно до ст. 120 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими, заповіт складають так, роб він відповідав вимогам держави їхнього походження, яка натомість має про ці вимоги повідомити державі, де військовополонений перебуває. На прохання військовополоненого або у випадку його смерті заповіт мають передати до держави-покровительки.
Постанова Кабінету Міністрів України від 05.04.2022 № 413 «Про затвердження Порядку тримання військовополонених» (зі змінами і доповненнями, внесеними Постановою КМУ від 17.06.2022 № 698) також закріплює вказані положення.
Зверніть увагу: відповідно до Постанови КМУ від 28.02.2022 №164, в умовах воєнного стану нотаріуси відмовляють громадянам рф у вчиненні нотаріальних дій, однак, виключенням з цієї норми є посвідчення заповіту військовополоненого та засвідчення справжності підпису на заяві про вихід з громадянства рф.
Також посвідчити заповіт військовополоненого уповноважений начальник табору (установи, де створено дільницю) для військовополонених.
Передавати заповіти, складені військовополоненими рф, до держави-покровительки уповноважене Національне інформаційне бюро (орган, утворений рішенням Уряду від 17 березня 2022 року; створюється та діє відповідно до Женевських конвенцій з метою збору та узагальнення даних про військовополонених, загиблих, зниклих безвісти, незаконно затриманих окупантами цивільних осіб).
Зверніть увагу: наразі немає інформації щодо надання українським військовополоненим можливості скласти та посвідчити заповіт з боку рф. Відмова у реалізації цього права є порушенням міжнародного гуманітарного права.
Джерела
- Женевська конвенція про поводження з військовополоненими.
- Постанова КМУ від 05.04.2022 від 28.02.2022 № 413.
- Постанова КМУ від 28.02.2022 від 28.02.2022 № 164.
Підготували
Юрій Іщенко, експерт Центру дослідження верховенства права Національного університету «Києво-Могилянська академія»,
та Наталя Сафронова, студентка «Києво-Могилянської академії»
