Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення надання медичної допомоги» від 1 липня 2022 року № 2347–IX набрав чинності 19 липня.
Що передбачає Закон?
Передусім, нову структуру мережі медичних закладів. Так, буде визначено госпітальний округ, який поділяється на госпітальні кластери, в межах яких організовано комплексний доступ населення до стаціонарної медичної допомоги.
При цьому, Закон встановлює кілька рівнів лікарень:
- загальний заклад охорони здоров’я забезпечуватиме базові напрями стаціонарної медичної допомоги населенню територіальної громади або декількох громад;
- кластерний заклад охорони здоров’я забезпечуватиме на території госпітального кластера медичну та реабілітаційну допомогу при найбільш поширених захворюваннях і станах;
- надкластерний заклад охорони здоров’я – у найбільш складних та/або рідкісних випадках захворювань забезпечуватиме медичну допомогу населенню всього госпітального округу.
Межі госпітальних округів та госпітальних кластерів, порядок їх визначення та функціонування, а також порядок визначення кластерних, надкластерних та інших видів закладів охорони здоров’я, що входять до спроможної мережі закладів охорони здоров’я госпітального округу, визначає Кабінет Міністрів України на основі потреб населення у медичній допомозі та забезпеченні комплексного надання медичної та реабілітаційної допомоги.
Повноваження щодо планування розвитку мережі закладів охорони здоров’я комунальної форми власності, прийняття рішення про створення, припинення, реорганізацію чи перепрофілювання закладів охорони здоров’я (з урахуванням затвердженого у встановленому порядку плану розвитку госпітального округу) надано органам місцевого самоврядування.
Закон передбачає безоплатне отримання громадянами у державних та комунальних закладах охорони здоров’я медичної допомоги таких видів:
- екстреної медичної допомоги;
- первинної медичної допомоги;
- спеціалізованої медичної допомоги;
- паліативної допомоги.
Тобто, вторинну (спеціалізовану) та третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу, які існували до сьогодні, – замінено на один вид: спеціалізовану медичну допомогу.
Медична допомога може надаватися:
- за місцем знаходження, проживання (перебування) пацієнта;
- в амбулаторних умовах; в умовах денного стаціонару;
- у стаціонарних умовах.
За медичними показаннями одночасно з медичною допомогою пацієнту надається реабілітаційна допомога.
Порядок надання медичної допомоги за видами, профілями, захворюваннями чи станами, а також умови та форми надання такої допомоги, порядок ведення черги пацієнтів затверджує Міністерство охорони здоров’я України.
На всій території України встановлюються єдині тарифи оплати надання медичних послуг, лікарських засобів та медичних виробів, розміри реімбурсації лікарських засобів та медичних виробів, які надаються пацієнтам за програмою медичних гарантій.
Надавачам медичних послуг (заклади охорони здоров’я всіх форм власності та фізичні особи – підприємці, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та уклали договір про медичне обслуговування населення з Уповноваженим органом) забороняється вимагати від пацієнтів винагороду в будь-якій формі за медичні послуги та лікарські засоби, надані за програмою медичних гарантій.
Закон також встановлює, що заклади охорони здоров’я державної та комунальної форм власності можуть надавати послуги з медичного обслуговування, які не покриваються програмою медичних гарантій з медичного обслуговування населення, а також в інших випадках, перелік яких затверджує Кабінет Міністрів України, за плату від юридичних і фізичних осіб.
При цьому, плата за такі послуги з медичного обслуговування встановлюється закладами охорони здоров’я самостійно.
Мінімальний розмір оплати праці медичних та фармацевтичних працівників державних та комунальних закладів охорони здоров’я визначає Кабінетом Міністрів України з дотриманням гарантій щодо мінімальної заробітної плати.
На період встановлення карантину, запровадження надзвичайної ситуації, надзвичайного або воєнного стану до надання медичної допомоги можуть залучатися в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, фармацевтичні працівники, здобувачі вищої освіти 4-6 років навчання за спеціальностями галузі знань «Охорона здоров’я», молодші спеціалісти з медичною освітою, лікарі-інтерни, а також лікарі-спеціалісти без вимог щодо атестації на присвоєння чи підтвердження кваліфікаційної категорії.
Відповідні зміни внесено до Основ законодавства України про охорону здоров’я, законів України «Про оплату праці», «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я» та ін.
З текстом Закону можна ознайомитися за посиланням.
