З 16 по 21 вересня 2022 року прийнято кілька рішень про наділення Пенсійного фонду України (ПФУ) новими повноваженнями. Зокрема, за рішенням Уряду з 1 грудня ПФУ буде й призначати, й виплачувати субсидії та пільги. А з 1 січня 2023 року до ПФУ мають перейти повноваження Фонду соціального страхування України. Такий закон ухвалено Парламентом 21.09.2022.
Наразі не оцінюємо саме цих ініціатив. Натомість хочемо звернути увагу на послуги, які вже надають органи ПФУ. Серед них і призначення пенсій (за віком та інших видів пенсій), і призначення допомоги на поховання тощо.
Ця група послуг очевидно має низку особливостей, які варто врахувати при організації їх надання. Насамперед, специфіка в тому, що споживачами цієї групи послуг є люди старшого віку, й тому є об’єктивні обмеження щодо повного переходу цієї групи послуг у виключно цифрове надання.
Отже, потрібно залишати й розвивати фізичні канали спілкування («живий прийом громадян»), і надавати допомогу громадянам в отриманні цих послуг, тобто забезпечувати виконання органами влади функцій «цифрового помічника/посередника».
На жаль, цей аспект недостатньо врахований ПФУ, оскільки три роки основний акцент робиться виключно на електронні послуги. Підтримуючи цей напрямок політики, потрібно все ж дбати про всіх споживачів, зокрема про нецифровізованих громадян. Також це питання дотримання принципу доступності як складової верховенства права (стаття 8 Конституції України), що порушується у випадку виключно цифрового надання послуг.
Крім того, треба врахувати об’єктивні обставини, що спонукають до вибору каналів спілкування. Останні три роки такими факторами були й ковідно-карантинні обмеження, й з лютого 2022 року – повномасштабна війна рф проти України.
Це обмежувало та обмежує роботу громадського транспорту й іншим чином утруднює взаємодію громадян з органами Пенсійного фонду України. І хоча у Пенсійного фонду України є власні територіальні органи/підрозділи, й так звані «сервісні центри», але їх кількість суттєво менша, ніж кількість територіальних громад та їх центрів надання адміністративних послуг (далі – ЦНАП).
При цьому мережа ЦНАП включає крім основних офісів також територіальні підрозділи, віддалені робочі місця адміністраторів, мобільні ЦНАП. Загальна кількість цих точок доступу до послуг до лютого 2022 року складала більше трьох тисяч.
Отже, надання послуг Пенсійного фонду через ЦНАП дозволило б суттєво підвищити доступність відповідних послуг. Це особливо актуально в нинішніх умовах: війни, дефіциту пального, порушеного сполучення громадського транспорту, ковіду тощо.
Протягом останніх трьох років цей напрямок співпраці ПФУ з органами місцевого самоврядування (далі – ОМС) фактично зупинився. До 2019 року кількість ЦНАП ОМС, які принаймні в обмеженому форматі приймали громадян у частині територіальних громад, складала біля 300 громад. Йдеться про виїзди працівника ПФУ за дуже обмеженим графіком: один-два рази на місяць на кілька прийомних годин.
Поступово, в тому числі й через карантинно-ковідні обмеження, цей формат також звужувався.
При цьому треба підкреслити, що навіть на той час такий формат надання послуг не відповідав Закону України «Про адміністративні послуги», який визначає, що «час прийому суб’єктів звернень є загальним (єдиним) для всіх адміністративних послуг, що надаються через центр надання адміністративних послуг» (частина 11 стаття 12). Хоча багато експертів вважали прийнятним такий крок, адже краще хоча б обмежена доступність послуг, аніж відсутність доступу до цих послуг зовсім чи суттєво віддалений територіальний доступ. Наразі ж цей формат співпраці ПФУ з ОМС не розвивається.
Тому пропонуємо додати (повернути) адмінпослуги Пенсійного фонду до розпорядження Кабінету Міністрів України «Деякі питання надання адміністративних послуг через центри надання адміністративних послуг» від 16.05.2014 р. № 523-р зі змінами.
Нагадуємо, що відповідно до частини 7 ст. 12 Закону України «Про адміністративні послуги» Кабінет Міністрів України затверджує перелік адміністративних послуг органів виконавчої влади, які є обов’язковими для надання через центри надання адміністративних послуг. Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Урядом через Міністра соціальної політики.
Також слід забезпечити надання цієї групи послуг повноцінно через адміністраторів ЦНАП та уповноважених осіб ОМС. Потрібно, щоб це був постійний доступ, а не лише обмежений візитами представників ПФУ. Для цього варто вирішити й проблему електронної взаємодії ЦНАП / ОМС з органами ПФУ.
Таке рішення відповідатиме не лише інтересам громадян, які, на жаль, сьогодні не можуть замовити в ЦНАП / в ОМС навіть допомогу на поховання. Таке рішення відповідатиме й загальним завданням з оптимізації публічного врядування, адже сприятиме деконцентрації повноважень, зменшить фронт-офісне навантаження на підрозділи ПФУ. Тим паче, якщо на ПФУ держава хоче передавати і нові повноваження.
Нагадаємо також, що через ЦНАП та уповноважених осіб ОМС нині надаються адміністративні послуги соціального характеру (АПСХ). І цей підхід себе добре зарекомендував, бо це суттєво покращує територіальну доступність послуг. Хоча щодо АПСХ варто було б зробити глибший крок – та делегувати прості й швидкі послуги для повного виконання ОМС.
ЦНАП не лише підвищують територіальну доступність послуг, а й забезпечують комплексне обслуговування – тобто можливість отримання кількох послуг за моделлю життєвих ситуацій (подій).
До прикладу, для отримання допомоги на поховання потрібен насамперед витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання або довідка про смерть пенсіонера. Останній з цих документів можна було б отримати у ЦНАП / ОМС, і тому там же варто було б продовжити процедуру отримання власне допомоги на поховання.
Зважаючи на вже відомі застереження ПФУ про неможливість співпраці ПФУ з ОМС через виняткові вимоги до баз даних (реєстрів) ПФУ в частині захисту персональних даних нагадуємо, що через ЦНАП надаються не менш чутливі послуги, у тому числі паспортні, реєстрація актів цивільного стану, місця проживання, нерухомості, бізнесу.
Персонал ЦНАП є публічними службовцями, з усіма обов’язками й обмеженнями, та мають можливість отримувати доступи до важливих публічних реєстрів. Зрештою Мінсоцполітики працює над системою ЄІССС, яка за задумом міністерства «надасть можливість кожному громадянину, який потребує соціальної підтримки, швидко отримати будь-який вид допомоги через фронт-офіс в територіальній громаді та ЦНАП».
З огляду на це, необхідно забезпечити можливість надання адмінпослуг ПФУ через ЦНАП ОМС, принаймні у тих територіальних громадах, де немає «сервісних центрів» ПФУ; вжити заходів для надання цих послуг у повноцінному форматі, тобто з дотриманням прийомних годин ЦНАП, покладаючи фронт-офісні повноваження на персонал ЦНАП.
Підготував Віктор Тимощук
в межах проєкту Центру верховенства права
та Академії Фольке Бернадотта (Folke Bernadotte Academy)
«Верховенство права під час війни»
