Захист Вітчизни від російської агресії є почесним обовʼязком громадян України. Водночас є люди, які готові його виконати, мобілізуватись для участі у бойових діях, проте через застосовані до них заходи забезпечення або покарання – не можуть цього зробити.
З початку повномасштабного вторгнення 24 лютого законодавець ухвалив низку змін до законодавства, дозволивши особам, які знаходяться у пенітенціарних закладах, за певних умов та з певних підстав брати участь у збройній відсічі агресору. У цьому матеріалі детально пояснимо правовий бік цього питання.
1. Правове регулювання зміни запобіжного заходу
Ще з початком російської агресії стосовно України у 2014 році Кримінальний процесуальний кодекс України доповнено розділом ІХ-1, який передбачає особливий режим досудового розслідування, судового розгляду в умовах воєнного стану (назва у чинній редакції).
Стаття 616 КПК України визначає порядок скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або зміни запобіжного заходу з інших підстав.
Такий порядок можна застосувати до підозрюваних/обвинувачених осіб, які тримаються під вартою та за умов:
- введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного стану;
- особа підозрюється або обвинувачується у вчинені будь-якого злочину, за винятком злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 255, 2551, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 Кримінального кодексу України;
- мета скасування запобіжного заходу – проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період;
- підозрюваний/обвинувачений має звернутися з клопотанням до прокурора, а не безпосередньо до слідчого судді, суду;
- прокурор ініціює скасування запобіжного заходу перед слідчим суддею, судом.
Клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що особа підпадає під проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, та висновок про придатність особи до несення військової служби в умовах воєнного стану;
2) виклад обставин, які вказують на те, що відсутні ризики, передбачені ч. 1 статті 177 КПК України, а також ризик ухилення особи, стосовно якої пропонується скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, від проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Слідчий суддя, суд невідкладно розглядає клопотання прокурора, і у разі наявності підстав – задовольняє його. Порядок розгляду клопотання коментованою статтею не регламентовано, а отже, мають застосовуватися загальні норми КПК України, тобто ст. 193 КПК України.
Разом з тим, є роз’яснення у Листі Верховного Суду від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану»: якщо через об’єктивні обставини учасник кримінального провадження не може брати участь у засіданні в режимі відеоконференцзв’язку за допомогою технічних засобів, визначених КПК України, як виняток можна допускати участь такого учасника в режимі відеоконференцзв’язку за допомогою інших засобів, при цьому треба звернути увагу на роз’яснення такому учаснику його процесуальних прав та обов’язків. Також, ураховуючи об’єктивні обставини, як виняток, можна допускати розгляд клопотань щодо запобіжних заходів без участі підозрюваного, з належною мотивацією такої процедури розгляду (п. 7).
Підозрюваний/обвинувачений, стосовно якого скасовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, має невідкладно, не пізніше 24-х годин з’явитись до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військкомату) за місцем реєстрації; проте на дотримання цього строку може впливати не тільки бажання особи, а й місце перебування під вартою, і можливість дістатися до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Порушення цього зобовʼязання тягне за собою затримання особи та подання прокурором клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (ч. 3 ст. 616 КПК України). Контроль за виконанням ухвали слідчого судді або суду про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період покладається на прокурора.
Якщо ж до особи застосовано інший запобіжний захід (не тримання під вартою), то порядок ініціювання та розгляду клопотання є аналогічним. Водночас обмежень щодо кола (переліку) кримінальних правопорушень, в яких підозрюється/обвинувачується особа – не встановлено.
Стаття 616 КПК України передбачає також можливість зміни запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов’язання у звʼязку з перерахуванням коштів застави на потреби ЗСУ (частина 5) та зміну домашнього арешту на особисте зобов’язання у місцях ведення активних бойових дій (частина 6).
2. Правове регулювання звільнення осіб, які відбувають покарання
Якщо ж говорити про осіб, які відбувають покарання за вчинення кримінального правопорушення, то окремого порядку їх звільнення для проходження військової служби немає. До таких осіб застосовується процедура помилування Президентом України.
Таке право мають не всі засуджені – законодавство встановлює обмеження щодо помилування. У виняткових випадках можуть бути помилувані особи:
- засуджені за тяжкі чи особливо тяжкі злочини;
- які мають дві та більше судимостей за вчинення умисних злочинів;
- які відбули незначну частину призначеного їм строку покарання;
- засуджені за корупційні правопорушення;
- які керували транспортними засобами у стані сп’яніння;
- засуджені до довічного позбавлення волі.
Засуджена особа може подати клопотання про помилування через адміністрацію установи виконання покарань (пенітенціарної установи). Адміністрація невідкладно реєструє клопотання і протягом 15 днів направляє його до Офісу Президента України.
Такі клопотання розглядає Комісія з питань помилування, яка вносить Президентові України пропозиції про застосування помилування або доповідає про клопотання, підстав для задоволення яких немає. Про помилування засудженого Президент України видає указ.
Порядок здійснення помилування регулюється Указом Президента України від 21 квітня 2015 року № 223/2015.
За інформацією Міністерства юстиції України станом на 10 квітня 2022 року Президент України видав три укази про помилування, завдяки яким 363 засуджених взяли до рук зброю та пішли на захист України. Нових указів про помилування на сайті Офісу Президента України знайти не вдалось.
Підготував
Євген Крапивін, експерт Центру політико-правових реформ
