В період дії воєнного стану законодавством України передбачена можливість участі у судовому засіданні дистанційно. Нормативне регулювання цього питання під час війни не змінилося.
Згідно з частиною сьомою статті 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів України» учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом.
Такий порядок визначається нормами процесуальних кодексів, що регулюють участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема:
- статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України;
- статтею 197 Господарського процесуального кодексу України;
- статтею 212 Цивільного процесуального кодексу України;
- статтею 336 Кримінального процесуального кодексу України.
Обов’язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.
Однак, залежно від виду процесу, відмінними муть бути місце та засоби за допомогою яких учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У цивільному, господарському, адміністративному процесах участь у засіданні в режимі відеоконференції можливе як з приміщення іншого суду, так і поза його межами з використанням власних технічних засобів. Однак, слід пам’ятати, що ризики технічної збоїв у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв’язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
У кримінальному процесі учасники судового процесу (кримінального провадження) можуть брати участь у процесуальних діях у режимі відеоконференції лише за наявності технічної можливості для її проведення у відповідних судах, державних органах чи установах.
Отже, підсистема відеоконференцзв’язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи забезпечує учасникам справи можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції:
- поза межами приміщення суду – за допомогою свого Електронного кабінету та власних технічних засобів;
- у приміщенні іншого суду – за допомогою технічних засобів суду;
- в установі попереднього ув’язнення, установі виконання покарань або медичному закладі – за допомогою технічних засобів, які є у відповідній установі.
Для зменшення ризиків загрози життю, здоров’ю та безпеці відвідувачів суду дистанційна форма участі у судових засідання є виправданою. Рада суддів України рекомендує роз’яснювати громадянам про можливість розгляду справ в режимі відеоконференції.
Більше того, з огляду на військові загрози, у виключних випадках допускається дистанційна участь сторін із використанням власних технічних засобів навіть в кримінальному процесі. Якщо за об’єктивних обставин учасник провадження не може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою технічних засобів, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України, як виняток, допускається участь такого учасника в режимі відеоконференції за допомогою будь-яких інших технічних засобів, в тому числі і власних.
Для реалізації можливості брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції учасники справи мають подати до суду відповідну заяву (клопотання – у кримінальному процесі).
Заява подається до суду не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання в порядку, визначеному процесуальним законодавством. Заяву про проведення засідання у режимі відеоконференції можна надіслати до суду засобами поштового зв’язку, через систему Електронного суду, на електронну адресу суду (в останніх двох випадках заява має бути підписана за допомогою кваліфікованого електронного підпису). Однак, рекомендуємо дізнатися в конкретному суді, чи здійснює такий суд обмін кореспонденцією за допомогою електронної пошти, поза межами підсистеми «Електронний Суд».
Більше детально із організаційними та технічними аспектами можна ознайомитись на веб-порталі судової влади у вкладці «Участь у відеозасіданні» або безпосередньо на сайті підсистеми відеоконференцзв’язку.
Матеріал підготував Андрій Кошман
в межах проекту Центру верховенства права та
Академії Фольке Бернадотта (Folke Bernadotte Academy)
«Верховенство права під час війни»
