Особливості спадкування в умовах воєнного стану

У зв’язку із запровадженням воєнного стану в Україні та веденням активних бойових дій на певних територіях нашої держави актуалізувалося широке коло правових питань, зокрема у сфері спадкування.

Певне коло правовідносин не зникає зі смертю людини. Цей юридичний факт навпаки породжує нові правовідносини. Однак не можна забувати про зміни відповідного законодавства, що продиктовані життєвими реаліями. Зазначеним обґрунтовується актуальність дослідження законодавчих новел у сфері спадкування. Відтак доречно проаналізувати чинний порядок спадкування, що існує в умовах воєнного стану.

1. Чи зупинено перебіг строків, пов’язаних зі спадщиною?

Очевидно, що коли йдеться про строки у сфері спадкування, то насамперед варто розглядати строк для прийняття спадщини. За загальним правилом – це шість місяців з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті особи або дня, з якого вона оголошується померлою.

Цей строк має фундаментальне значення для спадкоємців, адже саме протягом цього часу особа може реалізувати свої права: прийняти спадщину або відмовитися від її прийняття. Ключова особливість спадкування в умовах воєнного стану пов’язана саме зі строком прийняття спадщини.

Перебіг строку для прийняття спадщини на час воєнного стану зупиняється.

Після закінчення дії воєнного стану такий строк буде продовжено на той проміжок часу, який залишався для прийняття спадщини на момент введення воєнного стану.

Тобто якщо до початку воєнного стану спадкоємець мав ще два місяці для прийняття спадщини, то він матиме можливість реалізувати своє право на спадщину протягом двох місяців після закінчення дії правового режиму воєнного стану.

Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Відповідні зміни містяться у постанові Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 р. № 164.

2. Які особливості відкриття спадщини та її прийняття у випадку оголошення безвісти відсутньої особи померлою?

Специфіка спадкування у випадку оголошення безвісти відсутньої особи померлою пов’язана передусім із відкриттям спадщини.

Відповідно до норм цивільного законодавства фізична особа, яка пропала безвісти у зв’язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою. Зазначене рішення приймається після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій.

Водночас, враховуючи конкретні обставини, суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше як через шість місяців від дня закінчення воєнних дій.

Після прийняття судом рішення про визнання особи померлою з’являються підстави вести мову про відкриття спадщини.

Часом відкриття спадщини буде день, з якого особа оголошена померлою, тобто від дня набрання законної сили рішенням суду. За загальним правилом, від вказаного моменту особа отримує право на прийняття спадщини протягом шести місяців.

Водночас інколи оголошення особи померлою не відповідає дійсності. Історія знає чимало випадків, коли люди поверталися до своїх родин після багатьох років без жодних відомостей про них.

У таких випадках, особа, яка була оголошена померлою, незалежно від часу її появи, має право вимагати повернення її майна від особи, яка ним володіє, якщо майно збереглося та безоплатно перейшло до неї після оголошення особи померлою. Якщо таке майно повернути неможливо, то відшкодовується його вартість.

Зверніть увагу: для реалізації всіх прав та обов’язків особою, яка була оголошена померлою, але з’явилася, або якщо одержано відомості про місце її перебування, необхідно попередньо відновити її «юридичне» існування.Відтак сама фізична особа або інші заінтересовані особи мають звернутися до суду із заявою про скасування відповідного рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

Рекомендації для громадян: дотримуватися максимальних строків (2 роки) для оголошення особи померлою, щоб уникнути помилкового прийняття відповідного рішення.

3. Як працюють нотаріуси в умовах воєнного стану?

Іншим актуальним питанням для спадкування як за законом, так і за заповітом є робота нотаріату. Відповідна сфера діяльності продовжує існувати та виконувати свої функції навіть попри те, що у певних регіонах зараз це робити доволі важко.

Водночас перелік нотаріусів, які провадять професійну діяльність, зараз є дещо обмеженим та періодично змінюється. Відтак доречно завчасно перевіряти, чи працює той чи інший нотаріус в умовах воєнного стану.

Для ефективного інформування щодо професійної діяльності нотаріусів в кожному регіоні створено спеціальний, оновлюваний перелік відповідних фахівців.

Принагідно варто зауважити, що наказом Міністерства юстиції України «Про внесення змін до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану» від 11.04.2022 № 1429/5 (далі – Наказ) затверджено перелік адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану.

Дія цього Наказу поширюється й на Спадковий реєстр. Наказом припинено доступ користувачів до відповідних реєстрів у таких адміністративно-територіальних одиницях: Донецька область; Запорізька область: Бердянський район, Василівський район, Мелітопольський район, Пологівський район; Луганська область; Миколаївська область: Баштанський район, Вознесенський район (крім смт Доманівка, Братське, міста Южноукраїнськ), Миколаївський район (крім міста Миколаїв); Харківська область: Богодухівський район (крім міст Валки, Богодухів, смт Краснокутськ), Ізюмський район, Куп’янський район, Харківський район (крім міста Мерефа, смт Нова Водолага, міста Харків), Чугуївський район (крім міста Зміїв); Херсонська область; Автономна Республіка Крим; місто Севастополь.

Рекомендації для громадян: перед вибором та зверненням до конкретного нотаріуса варто звернутися до переліку нотаріусів, які в умовах воєнного стану вчиняють нотаріальні дії щодо цінного майна.

Рекомендації для органів місцевого самоврядування: надавати інформаційну довідку громадянам щодо роботи нотаріусів, зокрема тих, які в умовах воєнного стану вчиняють нотаріальні дії щодо цінного майна. Також варто звернути увагу на те, що відповідний перелік постійно оновлюється.

4. Як посвідчити заповіт, перебуваючи у лавах Збройних сил України?

В умовах воєнного стану та активних бойових дій на території держави надзвичайно доречною є можливість посвідчення заповітів військовослужбовців Збройних Сил України. Відповідну можливість держава забезпечила.

В умовах воєнного стану заповіти військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, а також працівників правоохоронних (спеціальних) органів, органів цивільного захисту можуть посвідчувати командир (начальник) цих формувань (органів) або інша уповноважена таким командиром (начальником) особа. Про це йдеться у постанові Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 р. № 164

Важливо зазначити, що заповіти обов’язково посвідчуються відповідно до Порядку посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених.

Зокрема, посвідчені заповіти командир (начальник) відповідного формування реєструє під окремим порядковим номером у реєстрі для реєстрації заповітів і довіреностей. Водночас зазначений номер має зазначатися в посвідчувальному написі.

Документ не залишається на зберіганні у відповідного командира (начальника) військового формування. Посвідчені заповіти надсилаються до Генерального штабу Збройних Сил України, Міністерства оборони України, відповідного правоохоронного (спеціального) або іншого органу.

Вказані відомства протягом п’яти днів після отримання заповітів передають їх Міністерству юстиції або його територіальному органу для забезпечення їх реєстрації нотаріусами в Спадковому реєстрі.

Важливо, що посвідчені заповіти реєструються в день їх отримання нотаріусом/державною нотаріальною конторою.

Отже, військовослужбовцю необхідно лише скласти заповіт та передати його командиру (начальнику) відповідного формування для посвідчення. Участь особи у реєстрації заповіту надалі не потребується.

Рекомендації для Уряду: розробити методичні рекомендації/роз’яснення для командирів (начальників) військових формувань щодо посвідчення заповітів військовослужбовців.

5. Чи можливе оформлення спадщини, що знаходиться на тимчасово окупованій території?

Це питання є незмінно актуальним вже протягом восьми років. Водночас повномасштабне вторгнення та збройна агресія рф проти України дещо змінила реалії. Відтак питання оформлення спадщини на тимчасово окупованій території набуває ще більшої актуальності.

Багато людей вимушено виїхали зі своїх регіонів проживання на безпечніші території нашої держави. Проте є й ті, хто залишився в рідній домівці.

Складнощі зі спадщиною у такому випадку виникають, якщо місцевість знаходиться в тимчасовій окупації. Останнє обумовлено, зокрема, місцем відкриття спадщини, яке визначається останнім місцем проживання спадкодавця. У випадку, якщо місце проживання спадкодавця невідоме, – місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна – місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату» України від 11 березня 2022 року
№ 1118/5 в умовах воєнного спадкову справу заводить за зверненням заявника будь-який нотаріус України, незалежно від місця відкриття спадщини.

Така законодавча норма дозволяє спадкодавцю звернутися до будь-якого нотаріуса на території України, не прив’язуючись до конкретного місця.

Основні нормативно-правові акти щодо спадкування в умовах воєнного стану:

1. Цивільний кодекс України.
2. Сімейний кодекс України.
3. Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 р. № 1207-VII.
4. Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 р. № 164.
5. Наказ Міністерства юстиції України «Про внесення змін до переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна» від 12.05.2022 р. № 1882/5.
6. Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату» від 11.03.2022 р. № 1118/5.
7. Наказ Міністерства юстиції України «Про внесення змін до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану» від 11.04.2022 № 1429/5.

Матеріал підготував Владислав Рибалко,
студент Правничої клініки НаУКМА