У цьому документі експерти розкривають такі питання:
- Яка інформація є військово значущою?
- Які підстави для настання кримінальної відповідальності за поширення військово значущої інформації?
- У чому відмінність поширення військово значущої інформації (ст. 114-2 КК України) від розголошення державної таємниці (ст. 328 КК України)?
- Чим відрізняється поширення військово значущої інформації (ст. 114-2 КК України) від пособництва державі-агресору (ст. 111-2 КК України)?
1. Яка інформація є військово значущою?
Військово значущою є інформація про:
- направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, у тому числі про їх переміщення територією України;
- рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань за можливості їх ідентифікації на місцевості.
2. Які підстави для настання кримінальної відповідальності за поширення військово значущої інформації?
Кримінальна відповідальність за поширення військово значущої інформації настає у чітко визначених випадках.
1) Поширювана інформація про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, у тому числі про їх переміщення територією України, раніше не розміщувалася (не поширювалася) у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України, Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України чи Службою безпеки України або в офіційних джерелах країн-партнерів (ч. 1 ст. 114-2 КК України).
Такі дії караються позбавленням волі на строк від 3 до 5 років.
2) Поширювана інформація про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, уможливила їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану (ч. 2 ст. 114-2 КК України).
Такі дії караються позбавленням волі на строк від 5 до 8 років.
Кримінальна відповідальність за поширення військово значущої інформації обтяжується у разі, якщо дії, передбачені частиною 1 або 2 статті 114-2 КК України, вчинені:
- за попередньою змовою групою осіб;
- з корисливих мотивів;
- з метою надання такої інформації державі, що здійснює збройну агресію проти України (російській федерації), або її представникам, або іншим незаконним збройним формуванням (так званим «ДНР» чи «ЛНР»);
- якщо вони спричинили тяжкі наслідки;
У цих випадках є обов’язкова умова – відсутність ознак державної зради або шпигунства.
Такі дії караються позбавленням волі на строк від 8 до 12 років (ч. 3 ст. 114-2 КК України).
Приклад: особа у соціальній мережі «Facebook» розміщує або за допомогою месенджерів «Viber», «Whats App», «Telegram», «Signal» передає іншій особі інформацію з точними координатами розташування військовослужбовців ЗСУ. Після чого країна-агресор за вказаним місцем здійснює ракетний обстріл, внаслідок чого знищуються об’єкти критичної інфраструктури та особовий склад ЗСУ.
3. У чому відмінність поширення військово значущої інформації (ст. 114-2 КК України) від розголошення державної таємниці (ст. 328 КК України)?
Поширення військово значущої інформації (ст. 114-2 КК України) потрібно відрізняти від розголошення державної таємниці (ст. 328 КК України) за предметом і суб’єктом злочину.
Предметом злочину, передбаченого ст. 114-2 КК України, є лише військово значуща інформація. Цей злочин може вчинити будь-яка особа.
Натомість розголошення державної таємниці (ст. 328 КК України) має унікальні ознаки. Предметом цього злочину є відомості, що становлять державну таємницю.
Державна таємниця – вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому законом, державною таємницею і підлягають охороні державою. Перелік відомостей, що можуть бути віднесені до державної таємниці, встановлений у ст. 8 Закону України «Про державну таємницю».
Крім того, розголошення державної таємниці може вчинити лише особа, якій ці відомості були довірені або стали відомі у зв’язку з виконанням службових обов’язків.
4. Чим відрізняється поширення військово значущої інформації (ст. 114-2 КК України) від пособництва державі-агресору (ст. 111-2 КК України)?
Поширення військово значущої інформації (ст. 114-2 КК України) потрібно відрізняти від пособництва державі-агресору (стаття 111-2 КК України) за характером дій.
Перший злочин полягає лише в поширенні специфічної інформації. Інший – в реалізації чи підтримці рішень держави-агресора або у підготовці, передачі матеріальних ресурсів державі-агресору.
Пам’ятку підготували
Олексій Горох, експерт Ініціативи «Право в умовах війни»,
та Марія Єсипович, студентка «Києво-Могилянської академії»
