Повномасштабна війна з російською федерацією триває п’ять місяців. Громадяни добровільно та в порядку мобілізації долучаються до лав Збройних Сил України. Вступають до Сил територіальної оборони ЗСУ (ТРО), добровольчих формувань територіальних громад (ДФТГ) тощо.
Попри те, що різні форми залученості до оборони країни для українців не є новими, в суспільстві досі виникають непорозуміння. Зокрема, через недостатню обізнаність громадяни можуть ототожнювати поняття ТРО та ДФТГ, що неправильно.
Плутанина може виникати через те, що обидві форми національного спротиву належать до територіальної оборони.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основи національного спротиву», територіальна оборона – це система загальнодержавних, воєнних і спеціальних заходів, що здійснюються у мирний час та в особливий період з метою протидії воєнним загрозам, а також для надання допомоги у захисті населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій.
До цієї системи, за ст. 4 Закону України «Про основи національного спротиву», належать три складові:
- військова (органи військового управління, військові частини Сил територіальної оборони Збройних Сил України);
- цивільна (державні органи, органи місцевого самоврядування, які залучаються до територіальної оборони);
- військово-цивільна (штаби районів територіальної оборони та добровольчі формування територіальних громад).
Добровольче формування територіальних громад – це елемент військово-цивільної складової територіальної оборони, воєнізований підрозділ, сформований на добровільній основі з громадян України, які проживають у межах території відповідної територіальної громади, який призначений для участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони. Підрозділ безпосередньо підпорядковується командиру військової частини Сил територіальної оборони ЗСУ за територіальним принципом, проте становить окрему військову одиницю.
Громадяни, які бажають долучитися до ДФТГ у громаді за місцем свого проживання, укладають із підрозділом контракт та набувають статусу добровольця ДФТГ. Відтепер вони проходять військовий вишкіл та залучаються до виконання завдань, пов’язаних із протидією воєнним загрозам, охороною, захистом цивільного населення тощо.
Члени ДФТГ мають право розірвати контракт у будь-який момент за власним бажанням. Крім того, він припиняється у випадку, якщо громадянин в порядку мобілізації або добровільно вступив на службу до Збройних Сил України (статус добровольця ДФТГ не звільняє від виконання військового обов’язку).
Соціальні гарантії учасників ДФТГ
Учасники добровольчих формувань територіальних громад не є військовослужбовцями, проте мають право на отримання тих соціальних пільг та гарантій, які передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (ч. 2 ст. 24 ЗУ «Про основи національного спротиву»; п. 4 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).
Щоправда, на практиці це працює з деякими обмеженнями.
Грошове забезпечення
Відповідно до ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава гарантує військовослужбовцям достатнє забезпечення (в тому числі матеріальне, грошове) в обсязі, що відповідає умовам військової служби.
Схоже положення міститься у ст. 23 Закону України «Про основи національного спротиву». Відповідно до цієї статті «фінансування та матеріально-технічне забезпечення національного спротиву здійснюються за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, а також з інших не заборонених законодавством України джерел».
Попри те, що законодавством передбачене державне фінансування загонів ДФТГ, de facto оплати від держави за свою роботу добровольці не отримують.
Натомість фінансування може здійснюватися коштом місцевих бюджетів. На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2022 № 252 про «Деякі питання формування та виконання місцевих бюджетів у період воєнного стану», рішенням міської ради частина бюджету, зарезервована на інші цілі, може бути передана для оплати праці добровольців ДФТГ.
Медична допомога
Кандидати у ДФТГ проходять медогляд, зокрема медогляд для отримання дозволу на об’єкт дозвільної системи (тут: вогнепальна зброя). Інформація про це міститься у затвердженому Кабміном положенні про добровольчі формування територіальних громад від 29.12.2021 р. № 1449. Однак законом не встановлено, хто є платником послуг, пов’язаних зі здійсненням медогляду.
Таким чином, оплата за проходження огляду кандидатами у ДФТГ, на відміну від медогляду військовослужбовців, не здійснюється з державного бюджету.
Питання можна вирішити за аналогією із грошовим забезпеченням добровольців: фінансування медогляду добровольців ДФТГ можуть взяти на себе органи місцевого самоврядування. В іншому випадку – громадяни проходитимуть медогляд за власний кошт.
Захист за трудовим законодавством
Згідно з ч. 1 ст. 119 Кодекс законів про працю України на час виконання державних або громадських обов’язків, якщо за чинним законодавством України ці обов’язки можуть здійснюватися у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.
За позицією Міністерства економіки України, враховуючи специфіку служби в територіальній обороні, яка може передбачати не постійне, а періодичне залучення працівника до виконання своїх обов’язків, роботодавцю не потрібно в обов’язковому порядку видавати наказ про увільнення працівника від виконання роботи за трудовим договором; в кожному конкретному випадку слід виходити з рівня залучення працівника до участі в територіальній обороні, кількості робочого часу, який витрачає працівник на цю діяльність, та ефективність і можливість виконання його обов’язків за трудовим договором; при цьому на час виконання працівниками обов’язків з територіальної оборони у робочий час їм гарантується збереження місця роботи (посади) та середнього заробітку.
Документом, що підтверджує участь в територіальній обороні, є контракт добровольця територіальної оборони
Ветеранські пільги
Відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», законодавство передбачає окремий набір пільг для ветеранів війни та учасників бойових дій.
На членів добровольчих формувань територіальних громад, які беруть участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, поширюються гарантії соціального захисту, передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (ч. 2 статті 24 Закону України «Про основи національного спротиву»).
Таким чином, добровольці ДФТГ не є військовослужбовцями згідно з законодавством України, проте на них покладено обов’язки, споріднені з військовими.
У соціальному захисті добровольці прирівнюються до військовослужбовців, але на практиці соціальний захист діє з обмеженнями.
Обмеження існують, з одного боку, через відсутність законодавчо визначеного порядку забезпечення соціального захисту добровольців. З іншого – з характеру членства у ДФТГ, що поєднує риси військової та цивільної діяльності.
Нормативно-правова база
- Закон України «Про основи національного спротиву».
- Закон України «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України».
- Закон України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону».
- Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
- Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
- Положення КМУ про добровольчі формування територіальних громад.
- Постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.2022 № 252 «Деякі питання формування та виконання місцевих бюджетів у період воєнного стану».
- Порядок застосування членами добровольчих формувань територіальних громад особистої мисливської зброї, стрілецької зброї, інших видів озброєння та боєприпасів до них під час виконання завдань територіальної оборони.
- Порядок надання первинної медичної допомоги.
- Про затвердження форми контракту добровольця територіальної оборони та посвідчення добровольця територіальної оборони.
Підготували
Олексій Цельєв, експерт Центру дослідження верховенства права
Національного університету «Києво-Могилянська академія»,
та Христина Бідонько, студентка «Києво-Могилянської академії»
