Відшкодування майнової шкоди за пошкоджене або знищене внаслідок військової агресії нерухоме майно, що знаходиться на тимчасово окупованій території України, та надання іншого житла для ВПО

Які загальні правила відшкодування майнової шкоди за пошкоджене або знищене майно внаслідок військової агресії?

Наразі проєкт Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації» (далі – проєкт Закону про компенсацію) від 24.03.2022 з реєстр. № 7198, який має намір визначити правові та організаційні засади надання такої компенсації, прийнятий лише за основу.

Слід зазначити, що ухвалення Закону про компенсацію є важливим і необхідним кроком, оскільки завдяки йому на законодавчому рівні будуть визначені:

• категорії пошкодженого або знищеного майна, за яке передбачена компенсація;
• коло суб’єктів подання заяви про надання компенсації;
• конкретні способи надання компенсації;
• порядок подання і розгляду заяви про надання компенсації;
• джерела фінансування компенсації;
• загальний порядок обліку осіб, які мають право на отримання компенсації та її надання;
• основні положення щодо створення та функціонування Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією рф.

Утім, інформаційне повідомлення про пошкодження або знищення нерухомого майна можна подати вже зараз. Це питання урегульовано Порядком подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2022 № 380.

Відповідно до цього Порядку подати інформаційне повідомлення можуть:

1) фізичні особи, які є:

• власниками відповідного нерухомого майна або замовниками будівництва щодо об’єктів будівництва;
• членами житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які викупили квартиру, інше житлове приміщення кооперативу, але не оформили право власності на нього;
• особами, які здійснили інвестування та фінансування будівництва об’єктів, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт (зокрема прийнятих в експлуатацію об’єктів, щодо яких не оформлено право власності);
• спадкоємцями визначених вище фізичних осіб;

2) юридичні особи (через своїх представників), які є:

• власниками (балансоутримувачами) відповідного нерухомого майна або замовниками будівництва щодо об’єктів будівництва, або за якими таке майно (об’єкти будівництва) закріплено на праві господарського відання чи праві оперативного управління;
• особами, які здійснили інвестування та фінансування будівництва об’єктів, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт (зокрема прийнятих в експлуатацію об’єктів, щодо яких не оформлено право власності);
• об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, управителями багатоквартирних будинків, житлово-будівельними (житловими) кооперативами, які здійснюють утримання відповідних будинків;
• спадкоємцями визначених вище фізичних осіб;
• правонаступниками визначених вище юридичних осіб.

Інформаційне повідомлення може бути подане особою самостійно на порталі «Дія», з використанням мобільного застосунка «Дія» або через адміністратора ЦНАП чи нотаріуса. При цьому подання інформаційного повідомлення не залежить від місця проживання чи перебування фізичної особи або місцезнаходження юридичної особи.

Після набрання чинності Законом про компенсацію інформаційні повідомлення про пошкодження або знищення деяких видів нерухомого майна, подані відповідно до цього Порядку, будуть прирівняні до заяв про надання компенсації, порядок подання і розгляду яких визначатимуться у Законі про компенсацію.

Це стосується інформаційних повідомлень про пошкодження або знищення:

• квартир, інших житлових приміщень в будівлі, приватних житлових будинків, садових та дачних будинків;
• об’єктів будівництва (багатоквартирних будинків, приватних житлових будинків, садових та дачних будинків), у яких були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (за винятком світлопрозорих конструкцій та заповнення двірних прорізів) та щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;
• складових частини об’єктів, визначених абзацом третім цього пункту (квартир, інших житлових приміщень в будівлі), які після прийняття в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна.

На цьому етапі можна провести обстеження пошкодженого об’єкта відповідно до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 № 257, або замовити проведення експертизи пошкодження майна.

Також факт пошкодження може фіксуватися в акті Державної служби з надзвичайних ситуацій (наприклад, в акті про пожежу). Ці акти можуть стати при нагоді для засвідчення пошкодження або знищення майна, що знаходиться на тимчасово окупованій території, де ще є можливість викликати служби порятунку.

Після засвідчення факту пошкоджень або знищення об’єкта поки що залишається лише очікувати на законодавче врегулювання процедури визначення шкоди та обсягу збитків і порядку виплати компенсації.

Які складнощі реалізації цих правил на тимчасово окупованій території України?

У будь-якому разі процедура виплати компенсації передбачатиме обстеження об’єкта та експертну оцінку розміру шкоди на місці.

До прикладу, проєкт Закону про компенсацію встановлює, що розгляд заяви про надання компенсації Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації, серед іншого, включає:

• забезпечення проведення обстеження можливості/неможливості відновлення об’єкта нерухомого майна (крім випадків якщо забезпечення проведення такого обстеження отримувачем компенсації);
• забезпечення проведення оцінки вартості відновлення пошкодженого об’єкта нерухомого майна або оцінки відновлення пошкодженого спільного майна багатоквартирного будинку – у разі розгляду заяви про надання компенсації за пошкоджений об’єкт нерухомого майна (крім випадків якщо забезпечення проведення такої оцінки здійснено отримувачем компенсації). У разі виникнення у Комісії з розгляду питань стосовно надання компенсації сумнівів щодо достовірності поданої отримувачем компенсації оцінки, така комісія може провести повторну оцінку вартості відновлення пошкодженого об’єкта нерухомого майна.

Виникає запитання про можливість проведення таких обстеження та оцінки на території, що тимчасово не контролюється українською владою.

Очевидно, що зараз на цих територіях зазначене провести неможливо. Тому вкрай важливо максимально фіксувати всі пошкодження та руйнації за допомогою фото- та відеозйомки, показань свідків, самостійно складених актів обстеження та зберігати ці матеріали на хмарних сховищах (щоб мати до них доступ з будь-якого пристрою у разі, якщо їх довелося видалити для перетину блок-посту окупантів).

Якщо вас немає на місці, про засвідчення пошкоджень або знищення об’єкта можна попросити сусідів або знайомих. Труднощі у такому випадку виникають, коли сусіди або знайомі не мають технічної можливості здійснити фото- або відеозйомку, відсутній мобільний зв’язок або є проблеми з інтернет-з’єднанням.

Якщо ж ви все-таки перебуваєте на місці, практично єдиними способом повідомити про пошкоджене та знищене нерухоме майно залишається використання порталу «Дія». Пам’ятайте, що для захисту особистих даних необхідно користуватися захищеними мережами.

Варто зазначити, що до сьогодні є чинним Порядок надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 № 947 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2020 № 767).

Цей порядок запровадив виплату грошової компенсації постраждалим, які є власниками житла, що перебуває на контрольованих Україною територіях та було зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією російської федерації.

Передбачено, що рішення про надання грошової компенсації приймають спеціальні комісії, які утворені у Донецькій та Луганській областях, на підставі поданих органами місцевого самоврядування або військово-цивільними адміністраціями населених пунктів сформованих та затверджених списків постраждалих на виплату грошової компенсації. Формування цих списків здійснюється на підставі обстеження пошкодженого або зруйнованого житла, яке проводять комісії з обстеження, спеціально утворені органами місцевого самоврядування або військово-цивільними адміністраціями.

Під час проведення обстеження житла комісія з обстеження користується фото- та відеоматеріалами, у яких зафіксовані пошкодження або руйнації, та іншими наявними доказами, зокрема попередніми актами обстеження, довідками, експертними висновками чи звітами, актами про пожежу, іншими документами органів державної влади, місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання, а також даними, засвідченими міжнародними інституціями.

Порядок також містить важливе положення про те, що складання акту обстеження можливе виключно на підставі фото- та відеоматеріалів, проте в одному винятковому випадку – у разі відмови Командувача об’єднаних сил надати письмовий дозвіл на проведення обстеження житла, що розташоване на території населеного пункту, щодо якого існує обмеження у перебуванні та переміщенні осіб, встановлене наказом Командувача об’єднаних сил. При цьому такі фото- та відеоматеріали повинні бути зроблені уповноваженим Командувачем об’єднаних сил.

Це свідчить про те, що в Уряді допускають можливість складання акту обстеження в особливих умовах виключно на підставі електронних доказів, отриманих належним чином.

Отже, Порядок однозначно визначає, що отримувачами компенсації можуть бути виключно власники житла, яке знаходиться на контрольованих Україною територіях. Водночас ні проєкт Закону про компенсацію, ні чинний Порядок подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, не містить подібних обмежень.

Очікуємо, що нові законодавчі зміни внесуть ясність у питання відшкодування майнової шкоди за пошкоджене або знищене нерухоме майно, що знаходиться на тимчасово окупованій території України.

Чи можуть внутрішньо переміщені особи отримати інше тимчасове житло?

Забезпечення внутрішньо переміщених осіб тимчасовим житлом стало одним із пріоритетних завдань Уряду. Уже набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 № 495, яка затвердила Порядок формування фондів житла, призначеного для тимчасового проживання, обліку та надання такого житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб.

Цей Порядок встановлює, що постановлення на облік громадян, що потребують житла для тимчасового проживання, здійснюється за заявою особи (одного представника від сім’ї), яка подається до відповідного органу місцевого самоврядування, у межах території якого вона перебуває на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб.

Заява повинна містити підписи усіх повнолітніх членів сім’ї.

До заяви необхідно додати:

• копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України. У разі подання заяви уповноваженим представником внутрішньо переміщеної особи пред’являються документи, що посвідчують особу представника, та копія довіреності;
• копія довідки внутрішньо переміщеної особи про взяття на облік в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та копії відповідних довідок членів сім’ї (за наявності);
• копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини заявника та всіх членів його сім’ї (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, посвідчення опікуна або піклувальника тощо);
• копія реєстраційного номера облікової картки платника податків (не надається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному територіальному органу ДФС і мають відмітку в паспорті громадянина України);
• копії документів, що підтверджують підстави пріоритетності в наданні внутрішньо переміщеним особам житлових приміщень із фонду. Факт знищення або пошкодження житла, яке призвело до неможливості його використання за призначенням, підтверджується особистою заявою заявника та членів його сім’ї.

Неподання цього пакета документів є підставою для відмови у постановленні на облік, крім випадку, якщо необхідний документ був знищений або пошкоджений, про що необхідно зробити окрему заяву.

Читайте більше: Тимчасове житло для внутрішньо переміщених осіб

Коли до фонду житлових приміщень почнуть надходити придатні житлові приміщення розпочнеться їх передача особам, які перебувають на обліку. Пріоритетність надання житлових приміщень визначатиметься за кількістю балів, яку набере сумарно сім’я внутрішньо переміщеної особи залежно від наявності конкретних підстав (детальніше про систему нарахування балів у п. 20 Порядку).

Вселення і користування житловим приміщенням здійснюється на підставі виданого уповноваженим органом ордеру і укладеного договору користування.

Надання житлових приміщень сім’ям внутрішньо переміщених осіб здійснюється на безоплатній основі. Проте користувачі зобов’язані своєчасно оплачувати житлово-комунальні та інші послуги, перелік і умови оплати яких визначені договором. Строк, на який житлові приміщення передаються у тимчасове користування, обмежується одним роком, але є можливість продовжити цей строк у разі відсутності змін у статусі користувачів та якщо вони не набули іншого місця проживання.

Підготувала
Альона Харланова, студентка Національного університету
 «Києво-Могилянська академія»