21 березня 2024 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення законодавства у сфері лобіювання» № 3620-IX, який набирає чинності з дня введення в дію Закону України «Про лобіювання» від 23 лютого 2024 року № 3606-IX. Своєю чергою, Закон України «Про лобіювання» вводиться в дію через два місяці з дня початку функціонування Реєстру прозорості, але не пізніше 1 січня 2025 року, за винятком окремих положень цього Закону.
Закон України № 3620-IX вносить зміни до п. 5 ч. 1 статті 24 та ч. 1 статті 25 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), згідно з якими «заборона здійснення лобіювання» належить до такого виду адміністративних стягнень як позбавлення спеціального права, наданого громадянинові, та може застосовуватися тільки як додаткове адміністративне стягнення.
Крім того, Законом України № 3620-IX внесено ряд інших змін до КУпАП.
Статтю 30 КУпАП доповнено положенням про те, що заборона здійснення лобіювання призначається судом строком на один рік, коли таке адміністративне стягнення спеціально передбачене в санкції відповідної статті / частини статті Особливої частини цього Кодексу.
При цьому, Особливу частину КУпАП доповнено двома новими статтями.
А) Нова стаття 188-46-1 КУпАП «Незаконне здійснення лобіювання»
Стаття 188-46-1 передбачає, що здійснення лобіювання особою, яка не отримала статусу суб’єкта лобіювання, або особою, статус суб’єкта лобіювання якої припинений або зупинений, — тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а повторне протягом року вчинення такого порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, — накладення штрафу від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому, здійснення лобіювання особою, яка при набутті статусу суб’єкта лобіювання не повідомила про наявність обставин, що виключають можливість такої особи бути суб’єктом лобіювання відповідно до Закону України «Про лобіювання», — тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Б) Нова стаття 188-46-2 КУпАП «Порушення законодавства у сфері лобіювання»
Стаття 188-46-2 встановлює відповідальність для фізичних осіб та керівників юридичних осіб, які відповідно до Закону України «Про лобіювання» зареєстровані як суб’єкти лобіювання.
Зокрема, стаття 188–46-2 передбачає, що неподання або несвоєчасне подання звіту щодо лобіювання до Реєстру прозорості — тягне за собою накладення штрафувід п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а повторне протягом року вчинення такого порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, — накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із забороною здійснення лобіювання строком на один рік.
Своєю чергою, відповідно до вказаної статті неподання або несвоєчасне подання до Національного агентства з питань запобігання корупції заяви про зупинення або припинення статусу суб’єкта лобіювання або заяви про виключення з Реєстру прозорості відомостей щодо фізичної особи, яка здійснює лобіювання від імені юридичної особи — суб’єкта лобіювання, у випадках, передбачених Законом України «Про лобіювання», — тягне за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Також статтею 188–46-2передбачено, що порушення встановлених законом обмежень щодо предмета лобіювання або здійснення лобіювання в комерційних інтересах особи, яка не може бути бенефіціаром, чи на замовлення особи, яка не може бути клієнтом, або фінансування лобіювання за рахунок коштів (засобів), які не можуть бути джерелом фінансування лобіювання відповідно до Закону України «Про лобіювання», — тягнуть за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно зі змінами до статті 255 КУпАП протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 188–46-1 і 188–46-2 КУпАП, матимуть право складати уповноважені на те посадові особи Національного агентства з питань запобігання корупції.
А відповідно до змін у статті 221 КУпАП справи про адміністративні правопорушення у сфері лобіювання розглядатимуться суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.
Згідно з новими положеннями статті 285 КУпАП постанова суду про накладення адміністративного стягнення у виді заборони здійснення лобіювання у триденний строк з дня набрання нею законної сили направляється Національному агентству з питань запобігання корупції для внесення до Реєстру прозорості запису про зупинення статусу суб’єкта лобіювання.
Закон № 3606-IX покликаний встановити механізми відповідальності суб’єктів лобіювання та механізми контролю за здійсненням лобіювання.
Матеріал підготувала Дар’я Богатчук,
старша викладачка кафедри загальнотеоретичного
правознавства та публічного права факультету правничих наук
Національного університету «Києво-Могилянська академія»
