Чи повинні нести кримінальну відповідальність за колабораційну діяльність або пособництво державі-окупанту службові особи підприємств, що забезпечують життєдіяльність населених пунктів на окупованій території?
Зокрема, йдеться про керівників (їх заступників) державних, комунальних підприємств лікарської, фармацевтичної галузі, тих, що надають комунальні послуги, послуги газо-, електропостачання, забезпечують населення питною водою, їжею та предметами першої необхідності, здійснюють захист від забруднення, знезараження територій, пожежогасіння тощо.
На думку експертів Ініціативи «Право в умовах війни», такі службові особи не можуть бути притягнені до кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність чи пособництво державі-окупанту, за умови, що їх діяльність спрямована виключно на життєзабезпечення населених пунктів.
Правове обґрунтування
Відповідно до статей 111-1 і 111-2 Кримінального кодексу України, колабораційна діяльність означає добровільну співпрацю з державою-агресором, спрямовану на сприяння здійсненню збройної агресії та тимчасової окупації і здійснювану з метою спричинити шкоду державі Україна, її патріотам чи союзникам, а пособництво державі-агресору – умисні дії (у тому числі вчинені шляхом реалізації рішень чи підтримки рішень або дій держави-агресора, збройних формувань чи окупаційної адміністрації), спрямовані на допомогу державі-агресору, збройним формуванням або окупаційній адміністрації держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні.
Якщо зазначених мети та спрямованості дій немає, а діяльність відповідних службових осіб спрямована виключно на забезпечення життєдіяльності населеного пункту, то склад кримінального правопорушення відсутній, навіть якщо громадянин України добровільно зайняв посаду на тому чи іншому підприємстві.
