У цьому документі експерти розкривають такі питання:
- У чому полягає державна зрада (ст. 111 КК України)?
- У чому полягає колабораційна діяльність (ст. 111-1 КК України)?
- ЗУ чому полягає пособництво державі-агресору (ст. 111-2 КК України)?
1. У чому полягає державна зрада (ст. 111 КК України)?
Державна зрада – це діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, що полягає:
1) у переході на бік ворога в період збройного конфлікту:
- фізичний перехід на територію ворожої країни (вступ на військову службу до збройних сил країни-агресора);
- інтелектуальний перехід (допомога ворогу або її представникам перебуваючи на території України);
2) у шпигунстві:
- збір та передача представникам країни-агресора (зокрема, російській федерації) відомостей, які складають державну або іншу передбачену законом таємницю (у сфері оборони, економіки та зовнішніх відносин України);
3) у наданні іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України:
- підтримка сепаратистських рухів самопроголошених народних республік та агресії російської федерації;
- виступи проти мобілізації.
Відповідальність за державну зраду є доволі суворою.
Державна зрада карається позбавленням волі на строк від 12 до 15 років з конфіскацією майна або без такої (ч. 1 ст. 111 КК України).
Якщо ж державну зраду вчинено громадянином України в умовах воєнного стану, такі діяння караються позбавленням волі на строк 15 років або довічним позбавленням волі з конфіскацію майна (ч. 2 ст. 111 КК України).
Зверніть увагу: громадянин України звільняється судом від кримінальної відповідальності за державну зраду, якщо він на виконання злочинного завдання іноземної держави, іноземної організації або їх представників:
- ніяких дій не вчинив і
- добровільно заявив органам державної влади про свій зв’язок з ними та про отримане завдання.
2. У чому полягає колабораційна діяльність (ст. 111-1 КК України)?
Колабораціонізм – це співпраця громадян України із країною-агресором для забезпечення її інтересів та заподіяння шкоди власній державі.
Кримінальний кодекс України чітко визначає перелік діянь, що утворюють колабораційну діяльність:
1) Публічне заперечення громадянином України (зокрема у мережі Інтернет або за допомогою засобів масової інформації):
- здійснення збройної агресії проти України (застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України);
- встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України.
2) Публічні заклики громадянином України (зокрема у мережі Інтернет або за допомогою засобів масової інформації) до:
- підтримки рішень, дій держави-агресора (зокрема російської федерації), збройних формувань, окупаційної адміністрації держави-агресора (державні органи та структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, і підконтрольні російській федерації самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України);
- співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями, окупаційною адміністрацією держави-агресора;
- невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України.
Такі діяння, згідно з ч. 1 ст. 111-1 КК України, караються позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років.
3) Добровільне (за власною волею та без примусу) зайняття громадянином України посади, не пов’язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій (як правило, не керівної), у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
Такі діяння, згідно з ч. 2 ст. 111-1 КК України, караються позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років з конфіскацією майна або без такої.
4) Здійснення громадянином України пропаганди у закладах освіти незалежно від типів та форм власності з метою сприяння:
- здійсненню збройної агресії проти України;
- встановленню та утвердженню тимчасової окупації частини території України,
- уникненню відповідальності за здійснення державою-агресором збройної агресії проти України.
5) Дії громадян України, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора (російської федерації) у закладах освіти незалежно від типів та форм власності.
Такі діяння, згідно з ч. 3 ст. 111-1 КК України, караються виправними роботами на строк до 2 років або арештом на строк до 6 місяців, або позбавленням волі на строк до 3 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років.
Зверніть увагу: здійснення громадянином України пропаганди у закладах освіти з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України (ч. 3 ст. 111-1 КК України) потрібно відрізняти від публічних закликів до агресивної війни або до розв’язування воєнного конфлікту (ст. 436 КК України). Якщо діяння, передбачені ч. 3 ст. 111-1 КК України, спрямовані на пропаганду серед молоді схвалення та виправдання дій агресора, то діяння, передбачені ст. 436 КК України, – на залучення молоді та громадян інших поколінь до ведення війни.
6) Передача матеріальних ресурсів незаконним збройним ( воєнізовані групи, які незаконно мають на озброєнні придатну для використання вогнепальну, вибухову чи іншу зброю) чи воєнізованим формуванням (які мають організаційну структуру військового типу, а саме: єдиноначальність, підпорядкованість та дисципліну, і в яких проводиться військова або стройова чи фізична підготовка), створеним на тимчасово окупованій території, збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора.
7) Провадження господарської діяльності (виконання робіт, надання послуг чи постачання товару) у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.
Такі діяння, згідно з ч. 4 ст. 111-1 КК України, караються штрафом до 170 000 грн або позбавленням волі на строк від 3 до 5 років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років.
8) Добровільне зайняття громадянином України посади, пов’язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території:
- в окупаційній адміністрації держави-агресора або добровільне обрання до таких органів,
- участь в організації та проведенні незаконних виборів, референдумів на тимчасово окупованій території
- публічні заклики до проведення таких незаконних виборів, референдумів на тимчасово окупованій території
Такі діяння, згідно з ч. 5 ст. 111-1 КК України, караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років та з конфіскацією майна або без такої.
9) Організація та проведення заходів політичного характеру (з’їздів, зборів, мітингів, походів, демонстрацій, конференцій, круглих столів тощо).
10) Здійснення інформаційної діяльності (створення, збирання, одержання, зберігання, використання та поширення відповідної інформації) у співпраці з державою-агресором, його окупаційною адміністрацією, спрямованих на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації чи збройних формувань, на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України, за відсутності ознак державної зради, активна участь у таких заходах.
Такі діяння, згідно з ч. 6 ст. 111-1 КК України, караються позбавленням волі на строк від 10 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років та з конфіскацією майна або без такої.
11) Добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.
12) Добровільна участь громадянина України в незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, в збройних формуваннях держави-агресора чи надання таким формуванням допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Такі діяння, згідно з ч. 7 ст. 111-1 КК України, караються позбавленням волі на строк від 12 до 15 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10-ти до 15-ти років та з конфіскацією майна або без такої.
Вчинення особами, зазначеними у частинах 8 – 12, дій або прийняття рішень, що призвели до загибелі людей або настання інших тяжких наслідків (шкода, що перевищує 17 000 грн), карається позбавленням волі на строк 15 років або довічним позбавленням волі, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років та з конфіскацією майна або без такої.
Зверніть увагу: на відміну від державної зради, яка може вчинятися на користь будь-якої держави, колабораційна діяльність завжди вчиняється лише на користь держави-агресора. Однією з розмежувальних ознак цих злочинів також є період їх учинення. Державна зрада вчиняється, як правило, до окупації певної території країною-агресором. Колабораційна діяльність – після окупації певної території країною-агресором.
3. У чому полягає пособництво державі-агресору (ст. 111-2 КК України)?
Пособництво державі-агресору полягає вумисних діях, направлених на допомогу державі-агресору (пособництво), його збройним формуванням, окупаційній адміністрації державі-агресора, вчинені громадянином України, іноземцем чи особою без громадянства, за винятком громадян держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні, шляхом:
1) реалізації чи підтримки рішень, дій держави-агресора, збройних формувань, окупаційної адміністрації держави-агресора;
2) будь-якої співпраці, у тому числі збір, підготовка, передача матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, його збройним формуванням, окупаційній адміністрації держави-агресора;
3) іншої взаємодії з представниками держави-агресора, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, в тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.
Наприклад, діючий депутат та секретар сільради у тимчасово окупованому селі внаслідок активної співпраці з країною-агресором надає доступ військовослужбовцям російської федерації до житлових приміщень будівлі управління державного підприємства, забезпечує окупантів житлом, доводить до населення вказівки від представників країни-агресора, зокрема щодо обов’язкового носіння білих пов’язок.
Пам’ятку підготували
Олексій Горох, експерт Ініціативи «Право в умовах війни»,
та Данило Волович, студент «Києво-Могилянської академії»
