ЗМІ масово повідомляють про випадки мародерства. Водночас у соціальних мережах поширюються відео з прив’язаними до дерев і стовпів «мародерами», яких громадяни затримали на місці злочину.
Отже, спробуємо розібратися з тим, хто такі насправді мародери та які дії закон дозволяє вчиняти з «мародерами».
1. У чому полягає мародерство? Хто такий мародер?
Мародерство – це викрадення на полі бою речей, що знаходяться при вбитих чи поранених.
Такі дії караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 років (ч. 1 ст. 432 КК України).
Мародерство – це злочин, який може вчинити лише військовослужбовець на полі бою, як правило, стосовно пораненого чи вбитого іншого військовослужбовця.
Полем бою вважається ділянка, на якій ведуться або велись бойові дії. Полем бою є також ділянка тилу, що піддавалася обстрілу противником.
Під речами, які викрадаються військовослужбовцем на полі бою, розуміються предмети обмундирування й особисті речі убитого чи пораненого (годинник, гроші тощо). Не є предметом цього злочину зброя і боєприпаси, документи, які мають військове значення, технічні засоби ведення війни та інші предмети, які збираються з метою подальшого бойового застосування.
Отже, мародерами слід вважати військовослужбовців (а не цивільних осіб), які викрадають на полі бою у поранених чи вбитих військовослужбовців предмети обмундирування й особисті речі (за винятком зброї і боєприпасів).
2. Яка правова оцінка дій осіб, які вчиняють викрадення в умовах воєнного стану?
Цивільні особи, які вчиняють викрадення речей у фізичних чи юридичних осіб в умовах воєнного стану, вчиняють не мародерство, а злочини проти власності, зокрема крадіжку, грабіж.
Вчинення злочинів проти власності в умовах воєнного стану є обставиною, що обтяжує відповідальність.
Зокрема, крадіжка, вчинена в умовах воєнного стану, карається позбавленням волі від 5 до 8 років (ч. 4 ст. 185 КК України), а грабіж, вчинений в умовах воєнного стану, – позбавленням волі на строк від 7 до 10 років (ч. 4 ст. 186 КК України).
Варто очікувати, що суд призначатиме винуватому у викраденні, вчиненому в умовах воєнного стану, лише реальне позбавлення волі.
3. Які заходи можуть бути застосовані громадянином щодо особи, що вчинила злочин проти власності в умовах воєнного стану?
Кримінальний процесуальний кодекс України чітко регламентує, що кожен має право затримати без ухвали слідчого судді, суду будь-яку особу (крім судді чи народного депутата) при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення або безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у його вчиненні (ч. 2 ст. 207 КПК України).
При цьому в Кримінальному кодексі України встановлено, що не визнаються кримінально протиправними дії потерпілого та інших осіб безпосередньо після вчинення посягання, спрямовані на затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, і доставлення її відповідним органам влади, якщо при цьому не було допущено перевищення заходів, необхідних для затримання такої особи (ч. 1 ст. 38 КК України).
Перевищенням заходів, необхідних для затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, визнається умисне заподіяння такій особі тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці затримання.
Перевищення заходів, необхідних для затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, має наслідком відповідальність лише в разі умисного вбивства або заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення заходів, необхідних для затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення (статті 118, 124 КК України).
Отже, закон дозволяє громадянам щодо особи, яка вчинила злочин проти власності в умовах воєнного стану, такі дії:
- затримання такої особи;
- заподіяння такій особі шкоди, яка відповідає небезпечності посягання або обстановці затримання такої особи;
- доставлення такої особи відповідним органам влади.
Зверніть увагу: закон не дозволяє застосування щодо такої особи:
- побиття з помсти за вчинений злочин;
- позбавлення волі, катування та мордування шляхом прив’язування до стовпа чи дерева на невизначений час і залишення в безпорадному стані.
За такі дії правоохоронні органи можуть притягнути до кримінальної відповідальності за побої і мордування (ст. 126 КК України), катування (ст. 127 КК України), незаконне позбавлення волі людини (ст. 146 КК України) тощо.
Україна є правовою державою. Прояви самосуду навіть над особами, які вчинили злочин проти власності в умовах воєнного стану, є неприпустимими. Покарання таким злочинцям має визначати суд.
Пам’ятку підготували
Олексій Горох, експерт Ініціативи «Право в умовах війни»,
та Марія Єсипович, студентка «Києво-Могилянської академії»
