Призупинення дії трудового договору: правила та особливості

Призупинення дії трудового договору: правила та особливості

Можливість призупинення трудового договору виникла в Україні вже під час війни.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2136-IX (далі — Закон № 2136) призупинення дії трудового договору — це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою й тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку зі збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором.

Для призупинення дії трудового договору необхідна наявність двох умов:

  • роботодавець не може забезпечити працівника роботою;
  • працівник не може виконувати роботу.

І така неможливість обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором, має бути абсолютною (коментар Міністерства економіки України (далі — Мінекономіки) до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 1 липня 2022 року № 2352-ІХ).

Мінекономіки вважає, що під абсолютною неможливістю надання роботодавцем та виконання працівником роботи в контексті призупинення дії трудового договору слід розуміти випадки неможливості забезпечувати працівникові умови праці, внаслідок того, що необхідні для виконання роботи зазначеним працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва або майно роботодавця знищені в результаті бойових дій або їхнє функціонування з об’єктивних і незалежних від роботодавця причин є неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливе у зв’язку з відсутністю можливостей для застосування такої форми організації праці або відсутністю на це його згоди, зокрема, з причин переміщення його з території, де ведуться активні бойові дії.

Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану.

Мінекономіки рекомендує сторонам повідомляти один одного про призупинення трудового договору письмово або в електронній формі з використанням технічних засобів електронних комунікацій, з метою усунення правової невизначеності (коментар Мінекономіки до Закону № 2136).

У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Призупинення дії трудового договору оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця, у якому, зокрема, зазначається:

  • інформація про причини призупинення, у тому числі про неможливість обох сторін виконувати свої обов’язки;
  • спосіб обміну інформацією;
  • строк призупинення дії трудового договору;
  • кількість, категорії і прізвища, ім’я, по батькові (за наявності);
  • реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) відповідних працівників;
  • умови відновлення дії трудового договору.

Наказ (розпорядження) про призупинення дії трудового договору, укладеного з посадовими особами державних органів та органів місцевого самоврядування, роботодавець подає для погодження до військової адміністрації, яка здійснює свої повноваження на відповідній території (військові адміністрації населених пунктів та районні військові адміністрації, а за їхньої відсутності — обласні).

Призупинення дії трудового договору не застосовується до керівників та заступників керівників державних органів, а також посадових осіб місцевого самоврядування, які обіймають виборні посади.

У разі незгоди працівника (працівників) із наказом (розпорядженням) роботодавця про призупинення дії трудового договору працівником або профспілкою за дорученням працівника (працівників) відповідний наказ (розпорядження) може бути оскаржений до Державної служби України з питань праці або її територіального органу.

Орган, до якого оскаржено наказ (розпорядження), за погодженням з військовою адміністрацією, може внести роботодавцеві припис про скасування відповідного наказу (розпорядження) або про усунення порушення законодавства про працю іншим шляхом, що є обов’язковим до виконання роботодавцем протягом 14 календарних днів з дня отримання такого припису.

Як зазначає Мінекономіки, відмова роботодавця від виконання припису Державної служби України з питань праці тягне за собою відповідальність, передбачену:

  • абзацом десятим частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України — порушення інших вимог законодавства про працю (штраф у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення),
  • статтею 188-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення — невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, щодо усунення порушень законодавства про працю (штраф у розмірі від 850 до 1700 гривень).

Водночас за Законом № 2136 такий припис може бути оскаржений роботодавцем протягом 10 календарних днів у судовому порядку.

Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору в повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України.

Як зауважує Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, для цього роботодавець повинен продовжувати ведення обліку в частині визначення та фіксації сум заробітної плати та компенсаційних виплат, які були б належні працівникові, якщо такого призупинення не було б.

На вимогу працівника або з власної ініціативи, роботодавець може видати працівнику відповідну довідку про нараховані суми заробітної плати та компенсаційних виплат, які були б належні працівникові, якщо такого призупинення не було б.

Щодо сплати роботодавцем єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ) під час призупинення дії трудового договору, Мінекономіки зазначило, що оскільки в цей час виплата заробітної плати роботодавцем не здійснюється, то відсутня база нарахування ЄСВ, а відповідно ЄСВ не сплачується. При цьому, роботодавець повинен фіксувати розмір ЄСВ, який підлягав би виплаті (коментар Мінекономіки до Закону № 2136).

З появою нових правил уже з’явилася перша судова практика щодо призупинення трудових договорів.

Ось, наприклад, рішення Житомирського апеляційного суду від 18 серпня 2022 року у справі № 279/1611/22. Суд визнав законним призупинення трудового договору з майстром лісу, адже місце роботи неодноразово піддавалося ракетним та бомбовим ударам, що унеможливило можливість забезпечення працівнику безпечних умов праці та стало підставою для призупинення дії трудового договору.

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області рішенням від 17 серпня 2022 року у справі № 149/1089/22, яке суд апеляційної інстанції залишив без змін, визнав незаконним та скасував наказ про призупинення трудового договору, адже відповідач не довів, що існувала абсолютна неможливість роботодавця надати роботу, а працівника — виконувати її.

Тому, приймаючи рішення про призупинення дії трудового договору, слід зважити всі обставини на предмет дотримання вимоги «абсолютної неможливості», адже це є обов’язковою умовою законності такого рішення.

Матеріал підготували
Вікторія Обиход та Любов Логуш,
експертки Ініціативи «Право в умовах війни»

15.02.2023