Відбудова ЦНАП: чи потрібно інвестувати в приміщення та як це зробити ефективно?

Відбудова ЦНАП: чи потрібно інвестувати в приміщення та як це зробити ефективно?

ЗСУ дають можливість жити й розвиватися мирній частині України. Це стосується і питань відбудови та розвитку інфраструктури, у тому числі адміністративної.

Зокрема, у Міністерстві розвитку громад та територій України стартував відбір проєктів у межах «Програми з відновлення України» відповідно до Фінансової угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком (ЄІБ). Загальна сума проєктів першого відбору – до €200 млн.

Серед проєктів, які стосуються відновлення життєво важливих об’єктів для людей, є також оновлення чи будівництво центрів надання адміністративних послуг (далі – ЦНАП).

Це й не дивно, адже навіть у часи війни ЦНАП – ключові «точки входу» та комунікації громадян з державою, обличчя держави та органів місцевого самоврядування (ОМС).

До великої війни експерти робили акцент на потребі інтеграції базових (найзатребуваніших) адмінпослуг у ЦНАП: РАЦС, реєстрація місця проживання, нерухомості, бізнесу, землі; паспортні послуги; адмінпослуги соціального характеру тощо.

У часи війни у ЦНАП додалися послуги для ВПО та гуманітарні питання. А на деокупованих територіях великий попит на такі публічні послуги як розшук родичів, розмінування, відшкодування шкоди, гуманітарну підтримка, комунальні послуги, мобільний зв’язок та інтернет тощо.

Тобто роль ЦНАП у житті громади залишається вкрай важливою. І навіть з розвитком електронних послуг значення ЦНАП ще тривалий час зберігатиметься, у тому числі як «цифрового помічника-посередника».

Звернемо увагу, що Мінрегіон у конкурсі на відновлення інфраструктури наголошує на низці критеріїв, зокрема на потребі під час розроблення проєктної документації на всіх етапах обов’язково враховувати громадські (публічні) інтереси ключових сторін у громаді (вразливі групи населення, громадські організації, медичні, освітні та соціальні служби).

Органи місцевого самоврядування мають подати до Мінрегіону пропозиції до 2 вересня 2022 року. Детальніше про відбір за посиланням https://bit.ly/3oOX7nK

Зазначимо, наприкінці 2021 року Уряд затвердив порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим на реалізацію проєктів у межах «Програми з відновлення України».

Зі свого боку, щодо розбудови ЦНАП, то варто врахувати ще кілька застережень.

Інфраструктура ЦНАП має відновлюватися та розвиватися, виходячи з загального дефіциту публічних ресурсів в умовах війни та повоєнного стану. Тому акцент має робитися на економних та раціональних рішеннях. Не варто зациклюватися на високовартісних та великих об’єктах, які до того ж складно буде утримувати.

Можна віддавати більшу перевагу створенню невеликих, близьких точок доступу до послуг, аніж великих дороговартісних офісів. Тобто менші основні офіси ЦНАП та кілька територіальних підрозділів ЦНАП і віддалених робочих місць адміністраторів можуть бути кращим рішенням. Вони й громадянам забезпечать кращу територіальну доступність послуг, і ризики для інфраструктури та людей зменшують.

Загалом наскрізним питанням для усіх інфраструктурних рішень має бути врахування безпекових чинників. Безпека персоналу та споживачів повинна бути на першому місці. Адже воєнні загрози від агресивної рф нікуди поки не зникли. Отже, треба враховувати потребу створення укриттів, евакуаційних виходів тощо.

На нашу думку, наразі варто «пом’якшити» й державні вимоги щодо інфраструктури ЦНАП. Тобто це можуть бути й простіші приміщення, і лояльніші вимоги до умов очікування та обслуговування.

Важливо також забезпечити справедливість розподілу державної та міжнародної допомоги. Передовсім потрібно забезпечити відновлення робочих місць для персоналу ЦНАП, що працював у ньому до воєнних дій. Тобто пріоритетно треба відбудовувати ЦНАП у громадах, де ЦНАП / адміністративні приміщення зруйновані, пошкоджені.

У частині розвитку нової інфраструктури ЦНАП доцільно розробити та використовувати «нормативи» розподілу такої допомоги, наприклад, пропорційно до кількості мешканців громад. Адже й до великої війни траплялися занадто дороговартісні проєкти у окремих громадах за рахунок державних субвенцій (зокрема, й ДФРР), або надмірна увага до однієї громади (де міг бути профінансований вже другий ЦНАП), і менший інтерес до простіших та ефективніших рішень.

Зрештою, треба враховувати, що у контексті розвитку цифрових послуг у середньостроковій та особливо довгостроковій перспективі у ЦНАП буде зменшуватися кількість відвідувачів. Тому доцільно передбачати більше місць для самообслуговування, а також можливість трансформації робочого простору ЦНАП під інші потреби (бек-офісні, освітні тощо).

Більше довіри до розподілу державної та міжнародної допомоги на ЦНАП буде у разі залучення до її розподілу представників асоціацій органів місцевого самоврядування; міжнародних проєктів технічної допомоги, що тривалий час працюють з тематикою ЦНАП; громадських організацій; керівників належних ЦНАП з тривалим досвідом роботи.

Важливо вчасно реагувати на адекватність проєктів, їх співмірність з потребами громади, раціональність та економність, системність підходів.

Підготував Віктор Тимощук
в межах проєкту Центру верховенства права та
Академії Фольке Бернадотта (Folke Bernadotte Academy)
«Верховенство права під час війни»

23.08.2022