В умовах воєнного стану лише певні категорії чоловіків – громадян України у віці 18-60 років мають право на перетин кордону.
Часом службові особи органу охорони державного кордону Державної прикордонної служби України відмовляють громадянам у перетині кордону, постановляючи про це відповідне рішення.
Чи існують шляхи оскарження такого рішення?
Які загальні умови перетину державного кордону громадянином України в умовах воєнного стану?
Загальні умови перетину державного кордону громадянином України в умовах воєнного стану врегульовані Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 (далі – Правила).
Зокрема, у цьому нормативному акті визначено перелік категорій чоловіків 18-60 років, які мають право на перетин державного кордону під час дії в Україні правового режиму воєнного стану.
Як випливає з Правил, перетин державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред’явлення паспортного документа (паспорта громадянина України для виїзду за кордон або паспорта громадянина України) та документів, які підтверджують (надають) підставу для виїзду за кордон під час дії правового режиму воєнного стану.
Повний перелік підтверджувальних документів можна знайти у матеріалі «Особливості перетину кордону України в умовах війни».
Зверніть увагу: відповідно до п. 2.6 Правил під час дії в Україні воєнного стану право на перетин державного кордону мають не всі військовозобов’язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
Права на перетин державного кордону не мають особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, визначені в абзацах другому – восьмому частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»:
- здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;
- наукові та науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, та педагогічні працівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;
- чоловіки, чиї близькі родичі (дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа:
- військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
- працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;
- осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що надалі такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
- осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але надалі такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.
Зверніть увагу: Виключення з військового обліку на підставі п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», (громадяни, що раніше були засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину) не фігурує у переліку підстав, що надають право на перетин державного кордону під час дії в Україні правового режиму воєнного стану. Отже, чоловіки віком 18-60 років, які були виключені з військового обліку на цій підставі, не мають права на перетин державного кордону під час дії в Україні правового режиму воєнного стану.
Які причини відмови в перетинанні державного кордону України громадянину України?
Уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону має право ухвалити рішення про відмову в перетині державного кордону лише в тому разі, якщо громадянин України не надав на паспортний контроль документи, що підтверджують підставу для виїзду за кордон.
Наприклад, за фактичними обставинами справи № 600/1502/22-а громадянин під час здійснення прикордонного контролю не надав документи, які підтверджують факт самостійного виховання ним дитини віком до 18 років, що давало б йому право в період дії правового режиму воєнного стану виїхати за межі України.
Відтак, суд зробив висновок про правомірність та обґрунтованість рішення про відмову в перетині державного кордону.
Як зменшити ризик того, що вам відмовлять у перетині державного кордону України?
Перед тим, як перетинати державний кордон, варто переконатися, що ви:
- належите до категорій осіб, які мають право на перетин кордону під час дії в Україні правового режиму воєнного стану;
- можете пред’явити на паспортний контроль документи, що підтверджують підставу для виїзду за кордон.
Які особливості рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України?
Як випливає з ч. 1 ст. 14 Закону України «Про прикордонний контроль» та наказу адміністрації ДПСУ № 967 від 14.12. 2010 р., рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України має певні особливості:
- таке рішення має бути обґрунтованим та містити причини відмови;
- таке рішення набирає чинності невідкладно;
- рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках;
- один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення;
- у разі відмови особи підписати рішення про це складається акт;
- уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону про прийняте рішення доповідає начальнику органу охорони державного кордону;
- рішення має містити обов’язкові реквізити:
- дату ухвалення рішення;
- назву пункту пропуску через державний кордон України або пункту контролю;
- ПІБ, військове звання, посаду уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону, яка прийняла рішення;
- прізвище, ім’я, дату, місяць, рік народження, паспортні дані громадянина, якому відмовлено у перетинанні кордону;
- назву та адресу органу охорону державного кордону, до начальника якого особа, якій відмовлено у перетинанні державного кордону, має право оскаржити це рішення;
- ПІБ, військове звання, підпис уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону, яка прийняла рішення.
Куди можна оскаржити рішення про відмову у перетині державного кордону до суду?
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про прикордонний контроль» особа, якій відмовлено у перетинанні державного кордону, має право оскаржити відповідне рішення згідно із Законом України «Про звернення громадян» або до суду.
Зверніть увагу: оскарження зазначеного рішення не зупиняє його дії.
Підготували
Юрій Іщенко, експерт Центру дослідження верховенства права Національного університету «Києво-Могилянська академія»,
та Руслана Титова, студентка «Києво-Могилянської академії»
