Що передбачає Закон?
Запроваджено новий вид санкцій – стягнення в дохід держави активів, що належать фізичній або юридичній особі, а також активів, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.
Цю санкцію можна застосувати лише в період дії правового режиму воєнного стану та за умови, що на відповідну фізичну чи юридичну особу вже накладено санкцію у виді блокування активів.
Така санкція може бути застосована лише щодо фізичних та юридичних осіб, які своїми діями створили суттєву загрозу національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України (в тому числі шляхом збройної агресії чи терористичної діяльності) або значною мірою сприяли (в тому числі шляхом фінансування) вчиненню таких дій іншими особами, у тому числі до резидентів у розумінні Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів».
Детальні підстави для застосування санкції визначені у статті 5-1 Закону України «Про санкції».
Серед таких підстав:
- завдання істотної шкоди національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України шляхом ухвалення рішення щодо збройної агресії проти України, участі в його підготовці, ухваленні, участі в збройній агресії проти України чи її організації, участі у створенні окупаційних адміністрацій, ухваленні рішення про поширення юрисдикції держави-агресора на територію України, участі в організації та проведенні незаконних виборів, референдумів на тимчасово окупованій території України тощо;
- суттєве сприяння вчиненню дій або ухваленню вказаних рішень, зокрема:
- шляхом надання державі-агресору у користування території, цивільної або військової інфраструктури;
- незабезпечення дотримання встановлених правил пересування, перетину державного кордону України, постачання, надання, зберігання зброї, боєприпасів, техніки, інших засобів та знарядь здійснення збройної агресії проти України;
- фінансування або матеріально-технічного забезпечення діяльності держави-агресора (сплати податків, зборів до державного бюджету держави-агресора, здійснення пожертв, благодійної, спонсорської допомог, інвестування у державні облігації держави-агресора);
- інформаційного сприяння (зокрема, спонукання до збройної агресії проти України, геноциду Українського народу, дискримінації за ознакою громадянства України, вчинення воєнних злочинів або злочинів проти людяності;
- виправдовування, заперечення таких дій;
- глорифікацію осіб, які здійснювали збройну агресію проти України, підтримання політики держави-агресора щодо невизнання права Українського народу на самоідентифікацію та самовизначення, розпалювання ненависті до Українського народу, його культури, державної мови, національної ідентичності);
Пошук активів і звернення до суду – компетенція центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції.
Застосувати санкцію може лише суд. Такі справи підсудні Вищому антикорупційному суду як суду першої інстанції.
Строк розгляду справи – 10 днів з дня надходження позовної заяви до суду.
Судом апеляційної інстанції є Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду. Строк розгляду в апеляції – 5 днів з дня надходження апеляційної скарги до суду. Рішення Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду є остаточним і касаційному оскарженню не підлягає.
Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення ефективності санкцій, пов’язаних з активами окремих осіб» від 12 травня 2022 року № 2257–IX набрав чинності 24 травня.
