Відбулася серія вебінарів з міжнародного права в умовах війни

Вебінари з міжнародного права в умовах війни від Ґаяне Нуріджанян

Адвокати, судді, юристи-правозахисники та правоохоронці дізналися про нюанси відповідальності за міжнародні злочини, що вчиняються на території України, юрисдикцію та основні принципи роботи Міжнародного кримінального суду, компетенцію Міжнародного суду ООН, а також особливості застосування Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ) в часи війни.

Серію вебінарів з міжнародного права у Вищій школі адвокатури Національної Асоціації Адвокатів України провела експертка Ініціативи «Право в умовах війни» Ґаяне Нуріджанян.

Під час вебінарів розглядалась предметна юрисдикція Міжнародного кримінального суду (МКС), що поширюється на злочин геноциду, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочин агресії. Ґаяне Нуріджанян роз’яснила учасникам ознаки цих міжнародних злочинів.

Ґаяне Нуріджанян наголосила на тому, що МКС не уповноважений розслідувати злочин агресії проти України, вчинений керівництвом Росії проти українського народу, через те, що Росія не є учасницею Римського статуту Міжнародного кримінального суду.

У зв’язку з цим Україна у співпраці з міжнародними партнерами активно працює над ініціативою створення спеціального міжнародного трибуналу для розслідування злочину агресії.

Окрім того, українські слідчі органи активно розслідують воєнні злочини, що вчиняються на території України. Вже відкрито щонайменше 7 500 проваджень стосовно порушень правил та звичаїв війни за статтею 438 Кримінального кодексу України.

На вебінарах було також висвітлено питання позовів України до Росії, що перебувають на розгляді Міжнародного суду ООН.

На відміну від МКС, який є кримінальним судом, Міжнародний суд ООН компетентний розглядати лише міждержавні спори.

Особливу увагу було приділено позову, поданому Україною проти Росії в лютому 2022 році. У цьому позові Україна просить Міжнародний суд ООН визнати, що так звана «спеціальна операція» Російської Федерації базується на неправдивих заявах про геноцид з боку української влади, а тому становить порушення Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього 1948 р.

У відповідь на запит України про застосування запобіжних заходів захисту, Міжнародний суд ООН наказав Росії негайно зупинити військові дії на території України розпочаті 24 лютого 2022 р. Однак, попри обов’язковий характер наказу, Російська Федерація відмовилась від його виконання.

Учасники також дізналися про особливості застосування ЄКПЛ в умовах війни, зокрема про взаємодію між міжнародним гуманітарним правом та міжнародним правом з прав людини.

Вебінари охопили питання застосування ЄКПЛ до дій Російської Федерації на території України, зокрема, на підставі принципу здійснення ефективного контролю над територією та принципу здійснення представниками держави влади та контролю над особою.

Ґаяне Нуріджанян звернула увагу учасників на те, що ЄКПЛ припинить діяти для Росії 16 вересня 2022 року, але навіть після припинення дії ЄКПЛ, Росія продовжує бути відповідальною за порушення ЄКПЛ, що мали місце до 16 вересня 2022 року.

До участі у вебінарах щоразу долучалися від 1300 до 2000 учасників та учасниць – правників, зацікавлених в актуальних питаннях міжнародного права. За анонсами чергових заходів слідкуйте за посиланням.

12.05.2022